Критика байопіку про Майкла Джексона

«Майкл» показав найкращий старт серед байопіків. І все це — на тлі критики та нових обвинувачень співака в педофілії

За перший вікенд прокату «Майкл» зібрав 217 млн доларів — це найкращий старт в історії жанру. Водночас кінокритики називають стрічку Ануана Фукуа «клішованою» і «прісною»: музиканта в ній зображають винятково з позитивного боку — зокрема через те, що з фільму прибрали будь-які згадки про звинувачення в сексуальному насильстві над дітьми. 

Фільм також розкритикував Ден Рід, режисер документальної стрічки «Залишаючи Неверленд». Паралельно проти керівників спадщини Джексона відкрили новий позов зі звинуваченнями в сексуальному насильстві.

Про вирізані сцени

Події фільму завершуються концертом Джексона на «Вемблі» у 1988 році та написом «Історія продовжується». Проте за початковим задумом стрічка мала закінчуватися першими звинуваченнями проти Майкла на початку 1990-х, зокрема від Джордана Чендлера.

«В одній зі сцен оригінального сценарію Король попмузики дивиться на своє відображення в дзеркалі — його сумний погляд підсвічують миготливі вогні поліційних авто позаду. Це 1993 рік, через десятиліття після того, як Thriller захопив культуру, і Джексона щойно звинуватили в розбещенні неповнолітніх», — ідеться в матеріалі Variety.

Deadline додає, що ці сцени довелося вирізати через умови угоди з Джорданом Чендлером, яка забороняє згадувати його у фільмах. За інформацією видання, зміна сценарію і додаткові знімання коштували 50 млн доларів — ці витрати покрив спадковий фонд Джексона.

За словами режисера Антуана Фукуа, сценарій довелося переписувати «на ходу». Команда вирішила показати шлях Джексона до моменту перших звинувачень, зосередившись на початку його сольної кар’єри та становленні як артиста.

Фукуа пояснює: «Ми зрозуміли: якщо почати звідси [зі звинувачень], для людей, які не знають Майкла, це буде вирвано з контексту. Його шлях був надто суперечливим і складним. Нам було важливо повернутися до джерел і дати глядачам можливість пройти цю історію разом з ним. Крім того, він постійно зазнавав емоційного та фізичного насильства в родині з боку батька. Якщо цього не показати, ви не зрозумієте ані самого артиста, ані того, куди веде ця історія».

Водночас невикористані сцени, пов’язані зі звинуваченнями, ймовірно залишили для потенційного сиквелу.

За що критикують стрічку

На думку окремих кінокритиків, рішення висвітлити лише цю частину історії Джексона зробило фільм занадто «прісним».

Так у ревʼю The Guardian ідеться, що стрічка «не наважується показати» повну жорстокість батька Майкла. Автор припускає, що це зробили, щоб «не натякати» на «інший бік історії» Джексона:

«Це прикро поверхова і млява картина — своєрідна „круїзна“ розвага, яка так і не наважується показати, що Майкл був жертвою насильства: батько жорстоко поводився з ним і позбавив його дитинства. Можливо, причина в тому, що це створило б причинно-наслідковий зв’язок і недоречно натякнуло б на іншу частину історії, яка, ймовірно, з’явиться за кілька років — період життя Джексона, коли його поведінка ставала дедалі більш незрозумілою: від інциденту, коли він звісив немовля з балкона готелю, до звинувачень у сексуальному насильстві».

BBC також пише, що з фільму прибрали «все, що могло бути суперечливим, та й драматичним теж»:

«Це погано. Погано. Дуже-дуже погано… У підсумку лишається низка сцен, у яких впливові діячі музичної індустрії розповідають Джексону, який він неймовірно талановитий, а його жахливий батько (Колман Домінго, майже невпізнаваний під шаром гриму) підкрадається, мов зловісний гоблін, і гарчить: „Пам’ятай про свою родину, Майкле!“».

Водночас у своїй рецензії Variety, визнаючи, що стрічка — «не про темну сторону Джексона», називає байопік «захопливим».

Ще одним критиком відсутності сюжетної лінії про звинувачення співака в «Майклі» був Ден Рід, режисер «Залишаючи Неверленд», чий документальний фільм HBO видалили зі своїх платформ через угоду з родиною Джексона (докладніше про справу ми розповідали тут).

Напередодні премʼєри він поспілкувався з The Hollywood Reporter і розкритикував фільм. На його думку, і фонд Джексона, і сам Антуан Фукуа працювали над «Майклом» насамперед заради прибутку. Відповідаючи на згадку видання про слова Фукуа, що «іноді деякі люди роблять гидкі речі, щоб заробити» — у контексті позивачів проти Джексона, — Рід зауважив:

«Те, що Антуан Фукуа звинувачує інших у „полюванні за грошима“, виглядає доволі іронічно. Складається враження, що всі, хто причетний до цього фільму, просто заробляють на ньому.

Як можна розповісти правдиву історію про Майкла Джексона, ні разу не згадавши серйозних звинувачень у розбещенні неповнолітніх? Я цього не дуже розумію. Якщо вже хтось і заробляє, то це спадщина Майкла Джексона й люди, причетні до цього байопіку».

Водночас герої «Неверленду» Джеймс Сейфчак і Вейд Робсон байопік не коментували.

Про нові обвинувачення проти Майкла Джексона

У день виходу фільму в прокат стало відомо про новий позов проти фонду Джексона. Троє братів і сестра з родини Касьо звинувачують співака у грумінгу та насильстві, а адвокатів Джона Бранку й Джона Мак-Лейна разом з приватним детективом Германом Вайзбергом — у «правових маніпуляціях».

«Майкл Джексон був серійним кривдником, який понад десять років накачував позивачів наркотиками, ґвалтував і вчиняв щодо них сексуальне насильство — починаючи з часу, коли деяким з них було лише сім або вісім років. Напади на цих братів і сестер тривали роками й відбувалися в різних місцях по всьому світу, зокрема тоді, коли Джексон разом зі своїми дітьми гостював у родинному домі позивачів, — ідеться в позові. — Джексон „грумінгував“ і психологічно маніпулював кожним позивачем окремо, без відома інших або їхніх батьків, упродовж усього їхнього дитинства».

Позивачі звернулися до спадкового фонду Джексона у 2019 році після виходу «Залишаючи Неверленд». Представники співака намагалися досягти угоди, проте в позові йдеться, що адвокати та приватний детектив ввели родину в оману, змусивши її повірити, що представляють її інтереси, тоді як насправді діяли в інтересах фонду Майкла Джексона.

Фонд пропонував кожному потерпілому по 100 тисяч доларів, проте в остаточній угоді сума зросла до 690 тисяч доларів для кожного з чотирьох братів і сестер. Виплати мали здійснювати щороку протягом п’яти років.

У 2024 році, як зазначається в позові, з родиною Касьо зв’язався Герман Вайсберг і повідомив, що Джон Бранка готовий збільшити компенсацію та розпочати перемовини про подальше мовчання позивачів. 

Після того як родина найняла незалежних адвокатів, у 2025 році фонд Джексона подав клопотання про примусовий арбітраж у справі з Касьо. Родина стверджує, що цим фонд порушив умови конфіденційності угоди 2019 року.

Водночас представники фонду називають позов «відчайдушною спробою отримати гроші» і наголошують, що родина Касьо протягом 25 років публічно захищала Джексона.

«Каскіо десятиліттями захищали й підтверджували невинність Майкла. Примітно, що ці спроби „вибивання грошей“ відбуваються більш ніж через 15 років після його смерті, а отже, не несуть ризику позову про наклеп. На жаль, і після смерті, як і за життя, талант і успіх Майкла й далі роблять його мішенню».

Дизайн — crevv.com
Розробка — Mixis