15 листопада міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко ініціював нараду щодо ситуації навколо Довженко-Центру. До участі в обговоренні запросили керівництво Держкіно, Довженко-Центру, представників Офісу Президента та депутатів
Як повідомив Ткаченко у Телеграмі, учасники наради погодили такий план дій:
— зупинити реорганізацію Довженко-Центру в такий спосіб, який відбувається зараз;
— залишити фонд і музей у тому статусі, в якому вони є зараз — як цілісний майновий комплекс;
— призначити прозорий конкурс на директора Довженко-Центру;
— звернутись до Держаудиту щодо проведення повноцінного аудиту Довженко-Центру;
— розпочати юридичний процес надання Довженко-Центру статусу національного, що має убезпечити використання його майна не за призначенням;
— розв’язати питання реорганізації державного підприємства в державну організацію, що дозволить Довженко-Центру працювати за профілем як музей та архів;
— створити міжвідомчу робочу групу для експертної оцінки музейних цінностей Довженко-Центру.
Після наради у міністра культури Держкіно опублікувало заяву про призупинення наказу про реорганізацію Довженко-Центру до завершення експертної оцінки його колекцій, проведення повного аудиту діяльності та обрання нового керівника.
За словами Держкіно, його команда «не мала можливості повною мірою дослідити діяльність Центру, оскільки для проведення аудиту не було надано документів у повному обсязі». Наразі ж готується запит до Держаудиту, щоб провести його.
Також Держкіно ініціюватиме проведення експертної оцінки колекцій Центру, а також гарантує, що фонд і музей інституції залишаться в поточному статусі як цілісний майновий комплекс.
Окрім цього у планах «проведення прозорого конкурсу на посаду директора Довженко-Центру».
Як коментують ситуацію в Довженко-Центрі
Виконуюча обовʼязки директора Довженко-Центру Олена Гончарук, яка також взяла участь в нараді в мінкульті, вважає, що призупинення реорганізації — «не перемога, а тактичний крок, перегрупування».
Також Гончарук прокоментувала кожен пункт із заяви Ткаченка:
«1. зупинити реорганізацію Довженко-Центру в такий спосіб, який відбувається зараз. — Отже, реорганізація таки відбудеться, але в якийсь інший спосіб. Бо зараз багато шуму, згадування імен, репутаційних плям. Призупинення наказу — це переведення його в режим stand by, з можливістю активізувати в будь-який момент;
2. фонд і музей залишити в тому статусі, в якому вони є зараз — як цілісний майновий комплекс. — А де кіноархів? І фільмофонд, музей, кіноархів не є частиною майнового комплексу, це рухомі пам’ятки культури. Можливо, ідеться про те, що колекція залишається в будівлі?
3. призначити прозорий конкурс на директора Довженко-Центру. — А попередній, значить, був непрозорим? Таким його зробило Міністерство або ті, хто смикали за ниточки. Провести ще один конкурс, і якщо результат не задовольнить, знов «підвісити» людину? Це дуже небезпечний момент, який повністю підважує суть конкурсів;
Що пропонуватиметься на конкурс: Довженко-Центр в його нинішньому статусі, але потім він все одно буде реорганізований — чи Довженко-Центр «майбутнього»? Як прозвучало сьогодні на нараді: «пропозиція реорганізації буде однією з умов конкурсу». Отже, має перемогти, хто має;
4. звернутись до Держаудиту щодо проведення повноцінного аудиту Довженко-Центру. — Ситуація зараз така, що довіри до цього аудиту не буде. Його метою буде знайти такі помилки, щоб усім стало недобре. Без сумніву, в кінцевому результаті все одно постане питання реорганізації. Але аудити проводились не так давно: у 2019 році Держаудитслужба, у 2021 — Фонд держмайна, Держаудитслужба і Рахункова палата. Вони зокрема виявили серйозні недоліки в діяльності органів управління;
5. розпочати процес надання статусу національного Довженко-Центру де-юре (не лише в назві, а по суті), що має убезпечити використання його майна не за призначенням. — Чудова ідея. Статус національного не просто захистить майно — це нарешті визнає офіційно рівень і значущість колекції, тих, хто з нею працює. Цікаво, що колись, у 1994 Центр був створений Указом Президента саме як «національний», але згодом це затерлося, і це пов’язано з майном напряму;
6. розв’язати питання реорганізації державного підприємства в державну організацію, що дозволить Довженко-Центру працювати за профілем як музей та архів. — Актуально, але після вирішення більш нагальних питань;
7. створити міжвідомчу робочу групу для експертної оцінки музейних цінностей Довженко-Центру. — Задача роботи групи незрозуміла — перевірити наявність предметів, коректність ведення облікової документації, що передбачено процедурою звірення наявності, чи експертувати наскільки дійсно колекція є значущою і вартою зберігання? Більше скидається на друге. Тому говорили про те, що це має бути міжвідомча група, а не експертна, зі звірення наявності всіх груп збереження. В цю групу мають бути залучені фахівці зі збереження мистецької спадщини, які знають різницю між документом і твором мистецтва».
З позитивних рішень Гончарук відмітила ідею повернути Довженко-Центр у підпорядкування МКІПу як заклад культури та інституцію, що працює з культурною спадщиною. А також розгляд питання про відповідність керівництва Держкіно займаним посадам.
Що відбувається з Довженко-Центром
5 серпня 2022 року Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію кіноархіву Довженко-Центр. Що, за словами команди кіноархіву, фактично означає його ліквідацію.
Згідно з наказом Довженко-Центр має передати всі фільми з колекції та майно «Науковому центру кінематографії України». Далі зі структури кіноархіву мають виокремити «Українську анімаційну студію», яка отримає авторські права на українську анімацію, що зараз належать Центру. А співробітників інституції повідомлять про можливе звільнення.
28 жовтня Довженко-Центр подав у суд на Держкіно з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ про «реорганізацію» інституції. Підготовче засідання Господарського суду міста Києва заплановане на 29 листопада.
2 листопада Держкіно відсторонило виконуючу обов’язки генерального директора Довженко-Центру Олену Гончарук і призначило на посаду Юлію Каждан. Держкіно називає Каждан «професійним кризовим менеджером», а з розслідувань журналістів стало відомо, що вона керує кінологічним центром та юридичною фірмою, а також займається терапією гіпнозом та проводить психологічні консультації.
В Довженко-Центрі дії Держкіно назвали «рейдерським захопленням» та додали, що «не визнають процедуру призначення нового керівника та чинитимуть спротив наказам і діям, що несуть загрозу цілісності інституції, колекції і команди».
8 листопада команда Довженко-Центру не пустила новопризначену керівницю Юлію Каждан в приміщення. Працівники кіноархіву вели трансляцію з місця подій.
Олена Гончарук пояснила, що команда чинитиме спротив, поки не побачить планів Каждан щодо майбутньої діяльності центру.
В розмові з представниками Довженко-Центру Каждан розповіла, що очолити посаду їй запропонувала заступниця голови Держкіно Юлія Шевчук, співбесіду проводила голова Держкіно Марина Кудерчук. Сама вона «не має досвіду в кіно, за фахом юрист», а призначили її «для аналізу господарської діяльності».
10 листопада представники поліції, прокуратури та СБУ провели обшук в приміщенні Довженко-Центру. За словами команди, служби силою блокували роботу кіноархіву, понад сім годин протримали команду всередині приміщення, а в результаті вилучили деякі документи та печатку підприємства. Після цього представники служб залишили приміщення, проте наступного дня повернулись. Докладніше про ситуацію ми писали у нашому матеріалі.
