Київський тиждень критики, який відбудеться 12-18 жовтня у кінотеатрі «Жовтень», оголосив програму ретроспективи світової класики «Людина з кіноапаратом». Серед шести фільмів покажуть «Еда Вуда» Тіма Бертона та «Бульвар Сансет» Біллі Вайлдера. Розповідаємо про кожну стрічку докладніше
«Ночі в стилі бугі» (Boogie Nights, 1997)
Режисер — Пол Томас Андерсон
17-річного Едді (Марк Волберг) запрошують на знімання порно. З часом він усвідомлює, наскільки хворобливою виявляється ця індустрія, адже режисер (Берт Рейнольдс) пропонує, щоб хлопець займався сексом з його молодою дружиною (Джуліанна Мур), а у фінансуванні цього жанру замішений кримінал.
Пол Томас Андерсон зображує рідну долину Сан-Фернандо кінця 1970-х, коли народжувалася ера VHS, і ще неодноразово повертатиметься до цього місця у стрічках «Магнолія» (Magnolia, 1999), «Кохання, що збиває з ніг» (Punch-Drunk Love, 2002) та «Лакрична піца» (Licorice Pizza, 2021).
«Бульвар Сансет» (Sunset Boulevard, 1950)
Режисер — Біллі Вайлдер
У похмурому нуарі Вайлдера («У джазі тільки дівчата», «Квартира») полісмени знаходять тіло сценариста Джо Гілліса у басейні маєтку на бульварі Сансет. Через серію флешбеків Джо сам переповідає історію, як трапилась його загибель. Вона починається мандрівкою до забутої акторки Норми Дезмонд, яка живе у світі спогадів та ілюзій.
Як і Тарантіно у «Одного разу в… Голлівуді», так і Демієн Шазелл у «Вавилоні», Вайлдер критикує Голлівуд через явище has-been — колишніх зірок, які не можуть знайти себе у професії через технічні зміни в індустрії. До речі, головну героїню грає Ґлорія Свенсон, яка саме робила довгу перерву через перехід кіно із німого до звукового.
«Ірма Веп» (Irma Vep, 1996)
Режисер — Олів’є Ассаяс
Культову акторку Меґґі Чун («Любовний настрій») запрошують на знімання ремейку «Вампіри». Вона залюбки погоджується перевтілитися в образ Ірми Веп, але у режисера стається нервовий зрив, а самі знімання перетворюються на виробниче пекло.
Метаіронічна трагікомедія Олів’є Ассаяса («Персональний покупець») показує, як кіно може жонглювати темами, формою та стилем, але при цьому залишатися вірним (та навіть буквальним) першоджерелу — німому горору «Вампіри» Луї Феяда. У 2022 році Ассаяс створив ще один метатвір, знявши ремейк-серіал «Ірма Веп» з Алісією Вікандер.
«Ед Вуд» (Ed Wood, 1994)
Режисер — Тім Бертон
Покинувши кар’єру не надто успішного театрального режисера, Едвард Вуд-молодший пробує себе в кіно. Втім, і тут у нього не складається з виробництвом — продюсери відмовляють, декорації ламаються, а актори ледве розуміють сценарій. Але жага творчості не покидає Вуда і він далі намагається повторити успіх колеги Орсона Веллса.
Тім Бертон об’єднався з Джонні Деппом, щоб екранізувати книгу «Кошмар екстазу» Рудольфа Грея про життя та творчість Вуда-молодшого без ярлика «найгірший режисер всіх часів». Режисер та актор щиро захоплювалися запалом Едварда, як і свого часу Джеймс та Дейв Франко фанатіли від творчості Томмі Вайзо («Кімната») у байопіку «Горе-творець» (The Disaster Artist).
Прощавай, Dragon Inn (不散, 2003)
Режисер — Цай Мінлян
За два роки до виходу еротичного артмюзиклу «Норовлива хмара» Цай Мінлян зняв медитативну драму про останній сеанс кінотеатру, який от-от припинить своє існування. До зали на перегляд класичного фільму DRAGON INN з боями на мечах приходять живі глядачі та примари, навколо яких і розвивається сюжет.
Кураторка фестивалю Дарія Бадьор називає фільм «дуже актуальним для Києва 2023 року; міста, що перетравлює небагатозальні кінотеатри та суспільні простори на догоду комерційній доцільності та напрочуд погано окресленій муніципальній культурній політиці».
«Крізь шпарину» (Peeping Tom, 1960)
Режисер — Майкл Пауелл
Марк Льюїс здається нормальним хлопцем, але він приховує особистість серійного вбивці. Марку мало вбивати невинних жінок. Він ще й знімає їхній передсмертний вираз обличчя на камеру, отримуючи від цього естетичне задоволення.
Це кіно фактично знищило кар’єру режисера, який так і не зміг отримати фінансування на жоден фільм на батьківщині. У 1979 році — через 19 років після його виходу — Мартін Скорсезе ініціював реставрацію фільму, чим і привернув увагу до забутого трилеру, що згодом вплинув на «Останню ніч у Сохо» (Last Night in Soho) Едгара Райта та відео для кампейну Alexander McQueen 2014 року.
Цьогорічний Київський тиждень критики також представив програму «Жіноча роль», присвячену легендарним українським акторкам. У ній покажуть шість фільмів: «Квітка на камені» (1962), «Вечір на Івана Купала» (1968), «Лісова пісня. Мавка» (1981), «Прометей» (1935), «Голос трави» (1992) та «Джальма» (1928).
Також на сайті Київського тижня критики відкрили продаж абонементів. Студентський коштує 450 грн, Денний (діє на сеанси, які починаються до 17:00) — 550 грн, а Повний — 850 грн (ціна для ранніх пташок).
