Журнал про сучасну культуру, екшен-спорт та субкультури Wasted Talent представив 14 друкований випуск — один з матеріалів номера присвячений проєкту Behind Blue Eyes, який працює з дітьми з деокупованих та прифронтових міст України. У журналі розповіли історію проєкту — від моменту заснування з метою гуманітарної допомоги дітям та їхнім родинам до еволюції у проєкт з підтримки та розвитку дитячої творчості на їхнього власного досвіду життя у воєнні часи. Ми поговорили з командою Behind Blue Eyes та розповідаємо докладніше про їхню колаборацію з Wasted Talent
Про початок роботи над матеріалом
За словами співзасновника проєкту Артема Скороходька, прояв у журналі став їхньою ініціативою, бо вони давно слідкували за Wasted Talent як за одним з топових західних видань про екшен-спорт, мистецтво та субкультури.
«На початку 2024 року в одному з випусків Wasted Talent вийшло інтерв’ю з українською художницею Машею Ревою, а на обкладинці друкованої версії журналу розмістили її роботу. Паралельно ми збирали кошти на лікування 15-річної Кіри з села Снігурівка Миколаївської області, яка постраждала від обстрілів росії на початку січня. Ви можете запитати, як ці історії пов’язані? Маша Рева підтримала наш збір і розіграла кілька випусків журналу за донат. Wasted Talent також долучилися із внеском, відмітили сторінку проєкту у своїх соцмережах. Власне через соцмережі у нас з’явився спільний чат, тож я вирішив випробувати удачу та поцікавився чи було б їм цікаво висвітлити Behind Blue Eyes в їх виданні — і це спрацювало».
Комунікацію щодо інтерв’ю для друкованого номера розпочали в січні 2024 року, проте робота затягувалась.
«Іноді ми жартували, що цей матеріал вже не станеться. Загалом потрібно розуміти вайб цього видання — їх команда живе зовсім в іншому режимі, розміреним і кайфовим життям. Але на щастя, все вийшло дуже круто, — говорить Скороходько. — Цікава деталь ще й в тому, що на старті комунікації ми робили ставку саме на зв’язку команди з екшн-спортом та контркультурою. Зважаючи на контент видання, нам здавалося, що це зацікавить їх більше, аніж сам благодійний проєкт. Але вийшло навпаки — вони настільки захопилися Behind Blue Eyes, що наш бекграунд виявився неважливим».
Переглянути цей допис в Instagram
Про основні акценти матеріалу
Розповідаючи про те, які аспекти своєї роботи вирішили виділити в інтерв’ю, Артем пояснив, що «вони хотіли розповісти про проєкт близькій до них за вайбом спільноті та показати їм фото, створені дітьми з прифронтових та деокупованих територій».
«Для нас будь-які медійні прояви — це можливість показати творчість дітей та їхній погляд на життя. Їхні світлини — це ж своєрідний формат воєнної фотодокументалістики, отже, ще один спосіб привернути увагу світу до війни в Україні. Особливо приємно, що редактор видання запропонував розмістити у статті QR-code на наш сайт, аби читачі Wasted Talent могли підтримати проєкт».Скороходько додав, що редактор Wasted Talent Джош Барроу, який працював над матеріалом, «був у цілковитому захваті від дитячих фото», тому на сторінках журналу розмістили усі знимки, якими поділилась з редакцією команда Behind Blue Eyes.
«Його цікавило про Behind Blue Eyes все: від того як виникла ідея та назва, до того як ми збираємося в експедиції й пакуємо коробки, де проявляємо фото тощо. Тобто у самому інтерв’ю насправді фокус був вже на організаційно-операційних моментах. Однак, перша частина статті була цілком присвячена історії проєкту, його головній місії та результатам».
Що пишуть про Behind Blue Eyes в Wasted Talent
«Ми вперше почули про цю благодійну організацію з України завдяки авторці обкладинки 13 випуску Маші Реві. Вона розіграла коробку журналів у своїй київській студії, а всі зібрані кошти направила на підтримку Behind Blue Eyes. Коли ми копнули трохи глибше, то концепція проєкту справді привернула нашу увагу. Спочатку метою, як і більшості благодійних організацій, було зібрати гроші та підтримати тих, хто потребував допомоги, але те, що справді нас зацікавило, — це неймовірна робота, яку вони проводять з дітьми поза цим. У такі складні та заплутані часи вони дають дітям шанс проявити творчість, одночасно підтримуючи їх та їхні родини.
Behind Blue Eyes також став відповіддю на певні виклики, коли:
— Весь світ переймається тим, як діти переживають жахи війни, здається, майже ніхто не питає про це у самих дітей.
— В Україні часто сприймають творчість як хобі чи професію, якою неможливо заробити на життя. Коли пріоритет, особливо в сільській місцевості, надається традиційним професіям, хард-скіловим навичкам та фізичній праці.
— Тема війни в Україні поступово зникає з глобального інфопростору, з’являється потреба у нових способах привернення уваги та комунікації.
— Війна не має права позбавити дітей здатності мріяти та сміливого погляду в майбутнє.
Проєкт Behind Blue Eyes заснований у 2022 році, після початку повномасштабної війни. Ідея проєкту з’явилась у Дмитра Зубкова та Артема Скороходька під час волонтерських поїздок до трьох деокупованих сіл Чернігівщини: Ягідного, Слободи та Лукашівки. Декілька місяців вони постачали їжу та предмети першої потреби місцевим жителям — серед них було багато дітей, «які стали волонтерам друзями та випромінювали те сяйво, яке хотілось зафіксувати у скрутні часи».
Behind Blue Eyes. Це проєкт, у якому діти з деокупованих сіл фотографують своє життя
Під час однієї з поїздок Діма та Артем роздали всім охочим дітям одноразові плівкові камери та попросили фотографувати протягом тижня все, що вони захочуть. Основна умова — жодних встановлених правил чи побажань до готових знімків.
Метою проєкту стала не лише документація наслідків війни та навколишнього світу дітей, а й реалізація дитячих мрій та бажань. Організатори попросили місцевих дітей написати свій особистий вішліст, щоб «показати їм, що творчість може бути потужним інструментом для реалізації власних мрій», які «не має забирати війна».
Надалі команда також відвідала деокуповані села Запорізької області, поїхала в експедицію звільненою Херсонщиною, Харківщиною та Сумщиною і прифронтовою Миколаївщиною.
За період своєї діяльності Behind Blue Eyes відвідали понад 1400 дітей з 19 сіл та здійснили понад 200 дитячих бажань з вішлистів. Самі ж діти зробили для команди понад 3500 світлин на плівкові фотоапарати, які наразі складають основу фотоархіву Behind Blue Eyes.
