Австрійський актор Крістоф Вальц («Безславні виродки», «007: Спектр») зіграє головну роль в біографічному фільмі «Біллі Вайлдер і я», пише Deadline. Режисером стрічки виступить Стівен Фрірз, а сценаристом — Крістофер Гемптон, які раніше працювали разом над фільмом («Небезпечні зв’язки») 1988 року
«Біллі Вайлдер і я» стане адаптацією однойменної книги британського письменника Джонатана Коу, що розповідає про становлення американського режисера, знявшого стрічки «У джазі тільки дівчата» та «Бульвар Сансет».
Події стрічки відбуваються влітку 1977 року у Греції та Німеччині. В центрі сюжету — перекладачка Каліта, яка влаштовується на знімальний майданчик нового фільму Вайлдера «Федора». Через сімейні проблеми дівчина не хоче залишатись у Греції, тому після завершення зйомок вона вмовляє режисера забрати її у якості перекладачки з собою у Німеччину. Під час подорожі Каліта стає свідком того, як Вайлдеру доводиться боротись за право завершити зйомки та «занурюється в його сімейну історію».
«Колись Біллі Вайлдер сказав: “У вас повинна бути мрія, щоб вставати вранці“. Фільм Стівена Фрірза за сценарієм Крістофера Гемптона повинен здопомогти мені з цим», — прокоментував призначення на роль Крістоф Вальц.
Зйомки розпочнуться навесні 2023 року. Вони пройдуть у Греції, Мюнхені та Парижі.
Американський режисер Біллі Вайлдер народився в єврейській родині, яка мешкала на території колишньої Австро-Угорщини. У 1920-х роках він працював журналістом у Берліні, де і почав писати перші сценарії для німого кіно, а згодом переїхав до Лос-Анджелесу.
Режисерським дебютом Вайлдера стала стрічка «Майор і малютка», що вийшла у 1942 році, а вже за два роки режисер випустив свій перший фільм у жанрі нуар — «Подвійна страховка».
У 1940-1950-х роках Вайлдер був одним з найбільш затребуваних режисерів Голлівуду. За кар’єру він зняв більше шістдесяти фільмів, серед яких «Бульвар Сансет» (1950), «У джазі тільки дівчата» (1959), «Квартира» (1960) та «Федора» (1970). Режисер також удостоївся семи нагород американської кіноакадемії: Біллі отримав шість «Оскарів» та одину нагороду імені Ірвінга Тальберга за творчий внесок у кіномистецтво.
