Секс-скандали, що змінили попкультуру

Історія публікації секс-плівок Памели Андерсон і Томмі Лі лягла в основу нового серіалу «Пем та Томмі» від Hulu. Водночас цей скандал 1995 року відомий не тільки своєю гучністю, а й тим, як він вплинув на попкультуру загалом. DTF Magazine згадує цей та інші секс-скандали, що змінили Голлівуд, медіа та загалом культуру США впродовж останніх 120 років


1906 РІК. ПЕРШІ МЕДІЙНІ СЕКС-СКАНДАЛИ

Увечері 25 червня 1906 року в театрі на даху «Медісон-сквер-ґарден» у Нью-Йорку під час вистави мільйонер Гаррі Тоу підійшов до місця, де сидів відомий на той час архітектор Стенфорд Вайт. Сказавши йому «Ти зруйнував мою дружину», Тоу тричі в нього вистрілив, двічі — в обличчя. За іронією долі Вайта вбили в будівлі, яку він сам і спроєктував.

Справу «Тоу — Вайт» та її деталі часто називають секс-скандалом, що сформував жовту пресу США. Суд над Гаррі Тоу відразу прозвали «судом століття», а обговорювали його близько двох років.

Головною фігурою в суді була дружина Тоу, 21-річна Евелін Несбіт. За її свідченнями, за п’ять років до зазначених подій Вайт зґвалтував її у своїх апартаментах. Як з’ясували згодом, про таку діяльність Вайта чудово знали в Нью-Йорку. Він полював за дівчатами 14—16 років, «допомагаючи» їм улаштуватися на роботу моделями. Тодішня преса захоплено розповідала про інтер’єри апартаментів Вайта, особливо про оббиту оксамитом гойдалку і «спальню зі 100 дзеркалами».

Члени родини Тоу на суді

Процес «Тоу — Вайт» вплинув не тільки на формування медіа. Одна зі «студій» раннього кіно, «Виробнича компанія Любіна», швидко зреагувала на скандал і вже 1907 року випустила фільм «Неписаний закон», де історію Несбіт — Тоу — Вайт розповідали з усіма скандальними подробицями.

Назва стрічки апелювала до ще однієї широко обговорюваної теми: чи мав право Тоу вбити Вайта, захищаючи «честь» дружини й свою. Хоча такі погляди були анахронізмом часів, коли дружину вважали насправді власністю чоловіка, опитування New York Evening Journal про те, чи винен Тоу, засвідчило: більшість підтримувало саме ці архаїчні уявлення (5119 респондентів вважало, що він не винен, і тільки 2054 — що винен).

«Неписаний закон» вважають першим «скандальним» фільмом в історії кіно США. І саме він спричинив першу вдалу спробу цензурування фільмів у країні — у листопаді 1907 року в Чикаго заборонили показ стрічки.

Уже на початку 1909 року створено Національний комітет цензури — громадську організацію в Нью-Йорку, що деякий час була найважливішим органом цензури в країні. 1911 року в окремих штатах з’явилися власні комітети цензурування фільмів, які почали створювати величезні проблеми індустрії кіно.


1921 РІК. 100 РОКІВ РОЗПУСНОГО ГОЛЛІВУДУ: ВІД ФЕТТІ АРБАКЛА ДО #METOO

 100 років тому, 5 вересня 1921 року, одна з найбільших зірок Голлівуду того часу, Роско «Товстун» Арбакл, улаштував піжамну вечірку в кількох номерах готелю St. Francis. Вона закінчилася першим секс-скандалом Голлівуду.

На вечірці одній з актрис, Вірджинії Рапп, стало зле. Її доставили в лікарню лише через три дні, де вона померла. Причина смерті, як засвідчив розтин, — розрив сечового міхура й гострий перитоніт. Роско майже одразу заарештували за вбивство.

Номер 1221 після вечірки (там проходила основна вечірка)

Що саме сталося, ніхто достеменно не знає, але після того, як Вірджинія пішла у вбиральню номера 1219, туди зайшов і Роско. Впродовж ста років найживучішими залишилися дві версії. Перша — Арбакл спробував чи то зґвалтувати Вірджинію, чи то пара мала секс за згодою обох сторін, внаслідок чого, через надто велику вагу Роско, сталася травма, що призвела до смерті. Друга — Арбакл знайшов Вірджинію, якій було погано, спробував допомогти й покликав інших.

Фото після арешту (магшот) Роско Арбакла

Суд над Арбаклом став сенсацією свого часу. Присяжні двічі не могли дійти рішення й тільки з третього разу виправдали Роско. Однак його кар’єрі настав кінець.

Одразу після арешту кінотеатри зняли з розкладу стрічки за участі актора, його контракт зі студією припинили оплачувати на підставі того, що Арбакл не з’являвся на зйомках, а медіа створювали однозначну картину чудовиська, який зґвалтував актрису, ставши, зрештою, причиною її смерті.

Арбакл та його адвокати, листопад 1921 року

Цей скандал мав особливі наслідки і для кіноіндустрії. У Голлівуді дедалі більше побоювалися критики медіа, яка малювала в публічній уяві образ американської кіноіндустрії як епіцентру розпусти, що продукує аморальні фільми. Це призвело до страху, що кіно стане федеральною проблемою, внаслідок чого цензурування опиниться в руках держави. Тому Голлівуд не тільки відрікся від своєї великої зірки, а пішов ще далі.

 Цей і кілька інших скандалів 1922—1923 років спричинили появу системи, відомої як «Кодекс Гейса» — писаного зібрання законів і водночас неписаних правил, що прийняв Голлівуд 1934 року. 

Ця система самоцензури, яка керувалася прямо з голлівудського об’єднання великих студій «Асоціації продюсерів та дистриб’юторів Америки», до 1968 року диктувала, що можна показувати в американському кіно, а що ні. Навіть більше, саме відтоді починається так звана «Голлівудська студійна система», коли великі студії повністю контролюють вертикаль створення кіно й перетворюються на справжні королівства під керуванням студійних босів.

 Золота ера Голлівуду до кінця 1940-х років — це розквіт такого явища як «кастинговий диван» (casting couch), коли отримати свою першу роль (для дебютантів) чи бажану роль (уже для зірок) можна було іноді тільки через сексуальні послуги студійним босам. 

Але саме в цей період у Голлівуді не було публічних секс-скандалів — почасти через те, що студії повністю контролювали життя й публічний образ акторів. Вони могли змусити робити аборти, коли траплялася позашлюбна вагітність (Ґлорія Свенсон), кидати коханих через колір їхньої шкіри (Кім Новак) чи влаштовувати фіктивні шлюби для зірок, орієнтація яких не була гетеросексуальною (безліч). Ці скандали епохи (чи, правильно сказати, злочини), коли людям при владі дозволено все, виринають назовні й досі, як-от нещодавні звістки про те, що 1955 року зірка Голлівуду, Кірк Дуґлас, зґвалтував майбутню триразову оскарівську номінантку Наталі Вуд, коли їй було 16 років (проте вина актора офіційно не доведена: Кірк Дуглас помер у 2020-році, тобто до звинувачень у згвалтуванні, а Наталі Вуд — у 1981 році. — Прим. DTF Magazine).

Про вкорінені практики сексуального аб’юзу в Голлівуді стали говорити набагато більше після скандалу з Романом Поланскі 1977 року, однак їх обсяг і систематичність стали наочними, починаючи з жовтня 2017 року.

Тоді стаття Джоді Кантор і Меґан Твохі в The New York Times від 5 жовтня, а через п’ять днів стаття Ронана Ферроу в The New Yorker звинуватили одного з найвпливовіших американських продюсерів Гарві Вайнштейна в систематичному сексуальному аб’юзі актрис, помічниць, секретарок, загалом усіх осіб жіночої статі, на яких він міг мати вплив.

Стаття Ронана Ферроу в The New Yorker про Гарві Вайнштейна 

Знову ж таки правда про Гарві Вайнштейна була в Голлівуді своєрідним секретом, про який знали всі. Відмінність нової ситуації лише в тому, що статті в медіа ґрунтувалися на словах конкретних людей, які погодилися підтвердити звинувачення навіть у суді.

Уже в жовтні поліція почала розслідування, а в листопаді опублікували список з більш як сотнею випадків сексуального гарасменту чи аб’юзу з боку Вайнштейна. Публікації спровокували ефект лавини, який згодом назвали «ефектом Вайнштейна». І річ не тільки в русі #metoo, гештеґу, що набув популярності через 10 днів після публікації першої статті, коли першими, хто заговорив про сексуальний аб’юз у Голлівуді, були саме жертви цього продюсера.

«Ефект Вайнштейна» розкрив і зробив нарешті публічною одну з давніх і найболючіших проблем сексуального аб’юзу в США, особливо в індустрії розваг і політиці. Навіть на скандал 1998 року з Біллом Клінтоном і Монікою Левінські теж почали дивитися інакше.

Ситуація з Вайнштейном не просто призвела до низки викриттів і скандалів, упродовж яких такі відомі фігури, як актор Кевін Спейсі чи режисер Браян Сінґер потрапили до чорних списків індустрії, а деяких засудили за їхні злочини. Вона розпочала глобальну розамову про норми гендерної поведінки, яка триває і досі.


1980 — НАШІ ДНІ. СЕКС-ПЛІВКИ І ГОУМВІДЕО «АНДЕРСОН — ЛІ»

У секс-плівок за участі зірок досить давня історія, однак до 1980-х вона належить майже повністю до міського фольклору. Ще в 1960-х ходили чутки про записи з Джейн Менсфілд чи Мерлін Монро, та насправді чи не всі вони згодом виявилися фейками.

Перше домашнє відео за участі попзірки, яке стало публічно відомим, з’явилося 1989 року. На записі відомий на той час актор Роб Лоу займається сексом з двома молодими жінками в мотелі. Щоправда, історія не потрапила на перші шпальти газет і не наробила галасу на всю країну.

Власне, як і ще один випадок із секс-плівками, про які медіа писали 1990 року. На оприлюдненому чорно-білому відео один з піонерів рок-н-ролу, Чак Беррі, влаштовує сеанс «золотого дощу» для жінки у ванній. Тоді Чакові, який усе своє життя мав купу проблем із законом, довелося пережити не тільки те, що публіка дізналася про його фетиші, а й кілька судів, оскільки виявилося, що він обладнав жіночий туалет у власному ресторані камерами, змонтувавши з усіх записів щось на зразок The Best of для свого приватного користування.

Однак справді першою секс-плівкою, що прогриміла на весь світ, став домашній запис сексу між зіркою Playboy і серіалу «Рятувальники Малібу» Памелою Андерсон і барабанником Mötley Crüe Томмі Лі.

Секс-плівки «Андерсон — Лі» — типовий запис домашніх відео, де, власне, восьмихвилинна сцена сексу була лише частиною аматорського відео їхнього життя впродовж медового місяця 1995 року.

Як ці плівки потрапили в інтернет — справжня детективна історія, яка справді варта окремої розповіді. Власне, вона чудово пояснює те, що зрештою з неї роблять серіал.


Історія відео. Плівки не планували поширювати: їх викрав розлючений електрик Ренд Готьє, який виконував роботи в будинку Андерсон — Лі 1995 року. Лі відмовився йому платити. Проте насправді розлютило Готьє те, що він не зміг забрати свої інструменти з будинку, бо побачив дуло пістолета Томмі Лі, який наказав йому забиратися з його власності.

Готьє вирішив помститися й викрав сейф з гаража будинку подружжя, в якому, як думав Готьє, була зброя Томмі й коштовності Памели. Він не один місяць планував пограбування й за кілька днів до Геловіну 1995 року вночі пробрався в будинок під ковдрою, щоб залишитись невпізнаним. Вимкнувши камери (які сам колись і встановив), він вивіз 200-кілограмовий сейф з гаража. Зброї в сейфі не знайшов, але там була касета, зміст якої, принаймні частково, скоро став відомим на весь світ.


Плівки «Андерсон — Лі» стали першими, які платно поширювалися в інтернеті, що тоді був на стадії дикого капіталізму. За деякими оцінками, плівки заробили 77 мільйонів доларів за 12 місяців поширення. І так сталося, що сам Готьє не одержав з них ані цента.

Поява в публічному просторі секс-плівок «Андерсон — Лі» стала однією з найгучніших попкультурних сенсацій 1990-х. Цей перший випадок проклав шлях насправді новій індустрії, що впродовж нульових років була створена в середовищі, якого досі не було в інтернеті, навколо секс-життя селебритиз. Без цієї історії не було б плівок Періс Гілтон, Кім Кардаш’ян, не було б блогу The Fappening та безлічі випадкових і не дуже дикпіків.


Дизайн партнер — crevv.com
Разработка сайта — DTF Magazine/don't Take Fake