У спільному проєкті з Burn Energy продовжуємо розповідати про експериментальність українських брендів. Цього разу беремо до уваги техніки: апсайклінг, який вийшов за межі використання дедсток-тканин, речі-трансформери, як функційні, так і концептуальні, та інші
АПСАЙКЛІНГ
Апсайклінг почав розвиватися ще в 1970-х роках як рух сталої моди, що його очолювали громадські організації, зокрема і Greenpeace. Тепер ця техніка перетворилася не лише на сустейнбл-практику, яку використовують як молоді дизайнери, так і будинки моди в кутюрних колекціях.
Єдиний український бренд, що працює з переробленням кросівок, — PLNGNS. За це 2022 року вони виграли італійський конкурс International Talents Support Contest. На створення однієї такої пари може піти до семи силуетів. Наприклад, один з варіантів взуття створено з adidas Samba, Samba OG, Campus, Spezial, adidas Samba x Stone Island, Trimm Trab і Gazelle.
Мабуть, найвідомішим українським брендом, що працює з переробленими матеріалами, є KSENIASCHNAIDER. Айконік-силует demi-denims — поєднання джинсів, бермудів, штанів-бананів і спідниці — створено саме в техніці апсайклінгу.
Юлія Пеліпас у бренді BETTTER використовує матеріали з українських і закордонних виробництв. Кожна річ має паспорт, за яким можна дізнатися, що, наприклад, джинси та інші речі з нового дропу виконано з тканини Zegna, а штани з попереднього дропу — з матеріалів українського бренду чоловічого одягу Legenda Class. Також бренд запровадив власну систему тейлоринг-алгоритмів для спрощення реконструкції одягу.
Єдиний український бренд, що працює з переробленням кросівок, — PLNGNS. За це 2022 року вони виграли італійський конкурс International Talents Support Contest. На створення однієї такої пари може піти до семи силуетів. Наприклад, один з варіантів взуття створено з adidas Samba, Samba OG, Campus, Spezial, adidas Samba x Stone Island, Trimm Trab і Gazelle.
У березні 2022 року Яся Хоменко, коли евакуювалася до Івано-Франківська і побачила тонни пошкодженого гуманітарного одягу, розпочала проєкт humanitarian aid project. Дизайнерка відібрала «неліквідні речі» та за допомогою авторської методики стиснення перетворила їх у колекцію світшотів.
Юлія Пеліпас у бренді BETTTER використовує матеріали з українських і закордонних виробництв. Кожна річ має паспорт, за яким можна дізнатися, що, наприклад, джинси та інші речі з нового дропу виконано з тканини Zegna, а штани з попереднього дропу — з матеріалів українського бренду чоловічого одягу Legenda Class. Також бренд запровадив власну систему тейлоринг-алгоритмів для спрощення реконструкції одягу.
РЕЧІ-ТРАНСФОРМЕРИ
Київський теквер-бренд RIOTDIVISION експериментує з функційністю речей та аксесуарів. Сумку 3 Cell Transformer Shoulder Bag виготовлено з водонепроникного нейлону, і вона має двосекційну конструкцію, що комбінується між собою. Можна носити окремо сумку для пляшки, меншу або більшу, з подвійними кишенями, або ж поєднати їх в одну велику сумку.
У київського бренду Pokode можна знайти штани, що перетворюються на шорти або пуховики-жилети. Рукави пристібаються за допомогою кнопок.
Також двосторонній светр із бавовни, який можна носити сірою або чорною стороною. Його прикрашає каскадний комір.
Цього літа Ruslan Baginskiy вперше представив сумку, яка трансформується в капелюх. Солом’яну Hatbag можна носити як капелюх, або ж затягнути як сумку на довгому шкіряному ремінці. Для створення цих аксесуарів дизайнер залучив майстрів із села Іза Закарпатської області, адже «місцеву техніку лозоплетіння внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, а вироби з Ізи колись експортувались по всьому світу».
Приклад трансформації речей як концептуальну ідею можна знайти у DZHUS та vozianov. У колекціях Ірини Джус є речі, які можна трансформувати десятьма чи двадцятьма способами. Quota можна носити як комбінезон, сукню, худі, топ, рукави, штани, спідницю. GUIDELINE — як топ, шорти, рукави, спідницю та капелюх.
Федір Возіанов має лінійку речей 2015 року, натхненну течією супрематизму, до якої, зокрема, входять сукні, що трансформуються з тканини трикутної, колоподібної чи квадратної форми. Трикутник, наприклад, перетворюється «на довгу або коротку сукню, а за бажанням можна підсилити драматизм сукні за допомогою агресивного підплечика».
У червні цього року бренд LITKOVSKA представив нову модель сумки. Велику шкіряну Zip Bag можна носити мінімум чотирма способами: як рюкзак, як сумку-кросбоді, на поясі, а також у руках. Вона трансформується за рахунок ручок на застібках-блискавках, і доступна в чорному та коричневому кольорах.
АЗІЙСЬКЕ САШИКО ТА ЛАЗЕРНЕ ВИРІЗАННЯ
Полтавсько-київський бренд Tserkovnij здебільшого працює з апсайклінгом, проте також експериментує з азійськими техніками. 2023 року він випустив дроп курток у печворк-техніці боро — клаптевого зшивання для подовження строку придатності тканини, що зародилася тисячі років тому в Японії.
«У бідних, холодних і віддалених регіонах Японії люди збирали собі предмети одягу по клаптиках, зшиваючи їх між собою, — пояснює Саша в нашому матеріалі. — Тепер, коли одяг доступний кожному, це заняття — для ентузіастів і поціновувачів».
Ідея з японськими техніками продовжилася і 2024 року в колаборації з m0d44. Окрім клаптевого шиття, бренд також використав вишивання сашико. Цю вишивку додали на худі, панаму, джинси та куртку.
Київський бренд PASKAL використовує техніку вирізання лазером для невеликих деталей, з яких складається певний айтем. Наприклад, вирізані таким способом метелики прикрашають корсети, топи, сукні, підв’язки та футболки.
Більше про експерименти українських брендів ми розповідали у попередніх матеріалах: про незвичні тканини та нові форми.
