Видання Business of Fashion випустило матеріал про стилістку та засновницю українського бренду bettter Юлію Пеліпас. Вона розповіла про створення платформи, завдяки якій інші бренду зможуть давати нове життя старому одягу. Також Юлія розмірковувала про зміну системи модної індустрії та чому перероблення речей, створених за принципами тейлорингу, не працює. DTF Magazine зібрав ключові тези з матеріалу
Про проблеми апсайклінгу
Business of Fashion зазначає, що перетворення старого одягу на новий — складне й дороге, оскільки замість отримання чистого рулону тканини, дизайнерам доводиться боротися з матеріалами, що не мають однакової форми, розміру, бо вже були викроєні та зшиті для конкретної мети. Саме тому апсайкл-дизайнери здебільшого обмежуються невеликими капсульними колекціями.
Пеліпас розповіла: «Мій чоловік жартує: “Юлія, якби ти запустила звичайний бренд, ти була б такою успішною”. Але це ніколи не було для мене на порядку денному».
«Ця конкретна концепція була в моїй голові, коли я вирішила запустити [bettter], — додає Пеліпас. — Він не мав бути схожим на невелику партію одноразових виробів, створених з печворк-лоскутів чи ще чогось. Це мала бути технологія розв’язання проблеми на промисловому рівні».
Про технологічний апсайклінг
У Business of Fashion пишуть: попри те, що апсайклінг доволі популярний серед молодих дизайнерів, зазвичай ця техніка зводиться до використання дедсток-тканин (тобто, тканин, які після покупки жодного разу не використовувалися — Прим. DTF Magazine). Труднощі ж з переробленням старого одягу виникають через технічні моменти у пошитті, зокрема й з дефектами посадки.
bettter працює на основі серії «тейлоринг-алгоритмів», розроблених для спрощення реконструкції одягу. На їх впровадження пішли роки, протягом яких команда бренду розбирала костюми «шов за швом» і використовувала програми для цифрового дизайну.
За словами Пеліпас, тепер ці дані формують цифрову основу, що безперервно вдосконалюється та дозволяє швидко розрахувати, як пристосувати чоловічі костюми до жіночого тіла, не втрачаючи їх початкової форми та пропорцій.
Переглянути цей допис в Instagram
«Ми намагаємося відтворити процеси [дизайну] найефективнішим і найточнішим способом, щоб у підсумку ви отримали ідеальний продукт, на який у виробництві піде не більше кількох годин», — пояснила Юлія.
Про роботу в умовах війни
Після початку повномасштабної війни Пеліпас перевезла виробництво до Португалії, але повернулася додому через кілька місяців.
Коли посилилися обстріли Києва, а склад бренду ледь не згорів, вона знову вирішила релокувати команду. Тепер виробництво bettter знову розташоване в Португалії, дослідницький центр бренду — у Лондоні. Як зазначає Business of Fashion хоча, Пеліпас сподівається одного дня повністю відновити діяльність виробництва в Україні.
У грудні 2022 року Юлія отримала нагороду від Британської ради моди в категорії «Лідери змін. Люди» (Leaders of Change, People). А у березні 2023 року засновниця bettter увійшла до списку фіналістів LVMH Prize — переможця визначать 7 червня.
Про майбутнє bettter
Business of Fashion зазначають, що «закони та економіка спонукають бренди досліджувати нові способи управління надлишковими товарними запасами, що робить їх більш відкритими до нетрадиційних способів роботи та розробки колекцій». За словами Пеліпас, це і уособлює технологію betttter.
bettter все ще є молодим брендом (він заснований у 2020 році. — Прим. DTF Magazine), але Пеліпас каже, що він «на шляху до прибутковості у 2024 році». Бренд заключив партнерство з «великим гравцем у люкс-сегменті», ім’я якого не розкривають, та планує залучити цього року щонайменше один мільйон доларів для інвестицій до своєї технологічної платформи. Вона перероблятиме старий одяг інших брендів.
Пеліпас каже: «Я — не людина, яка хоче досягти успіху чи статусу, чи заробити величезні гроші. Початковий імпульс — справді змінити систему».
В грудні 2022 року Юлія Пеліпас отримала одну з найпрестижніших нагород у світі модної індустрії — The Fashion Awards, яку щорічно вручає Британська рада моди. Українка стала однією з лауреаток в категорії «Лідери змін. Люди» (Leaders of Change, People).
Нагороду вручав головний редактор британського Vogue Едвард Енніфул.
