27 березня команди MOT та Довженко-Центру покажуть в артспросторі українські анімаційні стрічки 1980-90-х років, створені режисерами студії «Київнаукфільм/Укранімафільм». Добірка складається з семи анімацій, які «балансують на межі страшного та кумедного, абсурдного та гротескного». Цей показ продовжить серію спеціальних подій, які тривають в межах проєкту «Модуль тимчасовості» від команди don’t Take Fake. Коротко знайомимо з програмою та розповідаємо, як потрапити на показ
«Савушкін, який не вірив у чудеса»
Олена Барінова, 1983 (10 хв)
Чиновник «Прохідно-розхідного відділу» Євген Савушкін повертається з відпустки своїм коштом й розповідає колегам дивну історію. Під час прогулянки лісом він зустрів жабу, яка попросила її поцілувати. Савушкін відмовляється, проте пізніше дуже жалкує про це.
Ця стрічка — рідкісний приклад пародії на такий популярний в добу «застою» жанр як виробнича драма. Робота поєднує в собі смішні та фантастичні сюжети зі стриманою карикатурною й монотонною графікою.
«Бій»
Михайло Тітов, 1986 (10 хв)
«Бій» — це перша українська екранізація Стівена Кінґа. Анімація знята за мотивами книги оповідання «Поле бою».
Джон Реншо — колишній військовий, а нині кілер. Після вбивства директора фабрики іграшок, він отримує посилку з іграшковим набором солдатиків та бойової техніки. Але раптово всі вони оживають та влаштовують справжню війну проти Реншо, якому не лишається нічого крім як вступити з ними бій.
Для створення фільму використовували метод тотальної анімації, коли рухаються не лише персонажі, але й фон. Завдяки цьому автором вдалося створити зображення, що візуально відсилає до американських кінобойовиків.
«Страшна помста»
Михайло Тітов, 1988 (19 хв)
Екранізація однойменної повісті Миколи Гоголя, створена Михайлом Тітовим — одним з головних майстрів української химерної анімації.
Козака Івана за відвагу відзначили дуже високою нагородою, але сподобалось це далеко не всім. Серед останніх був його брат Петро, який не лише забрав в Івана гроші, а й допоміг йому провалився у прірву. Петро не зауважив лише одного — за вчинене зло доведеться нести відповідальність перед нащадками.
«Любов та смерть картоплі звичайної»
Наталя Марченкова, 1990 (9 хв)
Історія життя звичайної картоплини, яка народилася на одному з полів, а потім була перевезена в місто. Опинившись у квартирі, разом зі своїми товаришками, вона спостерігає за життям місцевих, а одного разу взагалі закохується в ніж.
В Довженко-Центрі розповіли, що ідея мультфільму прийшла до Наталі Марченкової та Наталі Гузєєвої на кухні в той момент, коли Марченкова готувала картоплю. Музику до мультфільму-мюзиклу написав український композитор Володимир Бистряков, а чоловічі партії виконав Павло Зібров.
«Страсті-мордасті»
Володимир Гончаров, Вадим Тюряєв, Олександр Бубнов та Валерій Конопльов, 1990 (10 хв)
Горор-альманах, що складається з трьох коротких історій. Перша — про шматок м’яса, за яким по кухні ганяються руки, бажаючи зробити з нього фарш. Друга — про гостя з невідомих світів, який вночі опинився на Землі. Третя — про Колобка, який намагається поглинути на своєму шляху зголоднілих тварин.
Поєднуючи різні техніки та стилі режисери Володимир Гончаров, Вадим Тюряєв, Олександр Бубнов та Валерій Конопльов створили серію експериментальних робіт, які поєднують в собі чисельні химерні образи, незвичних для класичної українській анімації.
«День народження Юлі»
Наталя Марченкова, 1995 (14 хв)
Фантастична казка розповідає про перше кохання, ревнощі та смерть.
Стрічка розповідає про дівчину Юлю, яка шукає свою втрачену душу. Її наречений трагічно загинув, а через певний час дівчина вирішила знову вийти заміж. Проте, мертвий наречений повернувся по душу Юлії — щоб врятувати її, дівчині довелося вирушити у потойбічний світ.
«Синя шапочка»
Наталя Чернишова, 1998 (10 хв)
На холодному Північному морі шторм — це не найкращий час для місцевого рибалки. Він йде у ліс, щоб зрубати дерево для кіля, а опиняється спочатку в винному підвалі священника, а потім — на священному вогнищі інквізиції. Всі ці дива були б не можливі без синьої шапочки.
Анімаційна робота Наталі Чернишової натхнена романтичним духом шотландських казок, проте з елементами постмодерністського гумору, притаманного українській анімації 1990-х.
Як потрапити на показ
Початок запланований на 20:00. Вхід на подію можливий лише за попередньо придбаними квитками на сайті Concert.ua
Ціна квитка — 200 грн. Всі кошти з продажу квитків йдуть у фонд МОТ, мета якого — відновлення культурних інституцій, що постраждали внаслідок російської агресії (докладніше тут).
Кількість місць обмежена.
Особливості відвідування
1. Кінопокази МОТ — це серія камерних івентів у виставковому просторі. Посадка глядачів відбувається на пуфах та стільцях.
2. Під час цієї події виставка не працюватиме. Відвідати експозицію можна у будні з 13:00 до 20:00 та у вихідні з 11:00 до 20:00.
3. У разі повітряної тривоги у Києві кінопоказ припиняється, а відвідувачі зобов’язані залишити простір МОТ. Якщо протягом 15 хвилин ми отримаємо сигнал про відбій, кінопоказ продовжиться. У випадку остаточного скасування івенту, організатори розглянуть можливість повторного показу.
4. Простір МОТ обладнаний пандусом, тому відвідувачі на візках зможуть безперешкодно потрапити до виставкової зали кінопоказу, а за необхідності скористатись спеціально облаштованою вбиральнею.
5. Більше про особливості відвідування — на сайті квиткового оператора.
Що таке MOТ?
«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців відбуватиметься виставка за участі 25 художників з 10 країн та серія спеціальних подій.
У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. DTF Magazine представляє серію публікацій, у якій розповідатиме історію проєкту та знайомитиме з його учасниками.
don’t Take Fake представляє MOT. Слідкуйте за проєктом у нашій спецтемі
