Лівано-британська журналістка Захра Ханкір (Zahra Hankir) випустила книжку «Підводка для очей: культурна історія» (Eyeliner: A Cultural History). У виданні авторка заглиблюється в політичний і соціокультурний контекст цього засобу для макіяжу, як-от зв’язки між репресивними режимами, жіночністю та мораллю, розповідає історію його використання Нефертіті, Емі Вайнгауз та тікток-інфлуенсерами, а також досліджує символізм серед різних спільнот — від японських гейш до королев дрегу. Видання Dazed взяло інтерв’ю в авторки, а DTF Magazine наводить стислий переказ матеріалу
Підводка для очей як нагадування про рідний Ліван
У дитинстві Захра любила спостерігати, як мати фарбує очі підводкою. З шістьма дітьми та «вагою світу на плечах» жінка втекла від громадянської війни в Лівані. «Здавалося, ніби вона оточена постійним хаосом, але коли робила паузу, щоб нанести підводку для очей, складалося враження, що весь світ зупинився», — розповідає Захра в інтерв’ю і додає, що це нагадувало якийсь ритуал.
У книжці письменниця також згадує про бабусю-єгиптянку, яка підкреслювала очі підводкою за будь-яких обставин: на весіллі, під час вислання з дому в Палестині до Лівану 1948 року або бувши прикутою до ліжка в останні роки життя.
Підлітком, уже живучи у Великій Британії, Захра зрозуміла, що підводка для очей є засобом зв’язку з її ліванським корінням. «Підводка пов’язувала мене не лише з моєю матір’ю та бабусею, а й з цілою лінією незахідних жінок. Зрештою, фарбуючись, я відчула, що пов’язана зі своїм арабським походженням».
Переглянути цей допис в Instagram
Підводка як інструмент естетичного опору
Авторка подорожувала по всьому світу, збираючи історії макіяжу з підводкою і знаходячи в них політичний та соціальний підтекст. Її неймовірно вразила спільнота мексиканців США чоло, які таким макіяжем висловлювали гордість за свою ідентичність і спадщину.
Письменниця пояснює, що естетика чоло також є політичною, адже так вони відхрещувалися від тиску американської та білої американської культури. «Американці мексиканського походження пережили довгу історію расизму в США, і, окрім свого політичного спротиву цій дискримінації, вони брали участь у тому, що я люблю називати „естетичним опором“, причому підводка для очей була важливим інструментом у загальній естетиці».
Переглянути цей допис в Instagram
У своїй книжці Ханкір згадує і про протести в Ірані восени 2022 року, викликані смертю Махси Аміні, що померла внаслідок катування поліцією моралі за неналежне носіння хіджабу. На фоні посилення дотримання закону про хіджаб натуральна підводка сорме стала не лише засобом макіяжу, а й символом самовираження.
Переглянути цей допис в Instagram
«В Ірані, де зовнішній вигляд жінок контролюється поліцією моралі, яскрава підводка може бути як естетичним інструментом, так і актом непокори, підкреслюючи зв’язок між косметикою та соціально-політичною динамікою», — каже Ханкір.
Стрілки Емі Вайнгауз
Журналістка вважає Емі Вайнгауз такою ж іконою стрілок, як і давньоєгипетську царицю Нефертіті. «Не усвідомлюючи цього, я навіть почала малювати стрілки як в Емі Вайнгауз, коли працювала над цим розділом; ось наскільки її мистецтво та життя вплинули на мене, коли я досліджувала її історію».
Захра каже, що стрілки співачки стали не просто способом висловити впевненість або боротьбою з невпевненістю, а й можливістю показати світові, що вона сприймає себе як мисткиню та індивідуальність. Натомість медіа постійно ставили під сумнів її естетику, називаючи стрілки розмазаними чи неакуратними. Також Ханкір вважає стейтмент Вайнгауз сильнішим без підводки, ніж з нею. «Під час останнього виступу в Белграді вона була без звичних для неї стрілок, мабуть, натякаючи, що щось пішло не так».
Переглянути цей допис в Instagram
Релігійний підтекст
На інстаграм-сторінці книжки також наведено переказ одного з розділів — про бедуїнське плем’я бдул, що проживало в Петрі до 1980-х, коли йорданське місто стало об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Чоловіки й жінки підводять очі кохлем, щоб зберегти традиції предків і зв’язок з бедуїнською ідентичністю, а також використовують як символ релігійності: у книжці зазначається, що пророк Мухаммед також підводив очі.
Переглянути цей допис в Instagram
Підводку кохль виготовляють з природних матеріалів, перемелюють до текстури попелу і змішують з оливковою олією або слиною. Представники бдул вірять, що вона захищає від хвороб очей і сонця, а також сприяє росту вій.
Про дрег-культуру
Як зазначає Хантір в інтерв’ю, використання підводки для очей є фундаментальним для ідеї перевтілення на сцені та шоу. Окрім естетики, цей мейкап-інструмент відіграє важливу роль у переході з однієї статі в іншу, і не лише з погляду зовнішності, а й самосприйняття.
«Як я помітила в королев дрегу, у яких брала інтерв’ю, підводка також може відігравати важливу роль у підвищенні впевненості на сцені, особливо, коли образи досить драматичні та кричущі», — каже письменниця.
Переглянути цей допис в Instagram
У книжці вона проводить паралель між естетикою дрег-квін та іншими виконавцями по всьому світу — від японських гейш до індійських танцівників катхакалі. Усі три спільноти використовують гіперболізовані стрілки, щоб очі були видні здалеку і глядачі краще зчитували вираз обличчя.
Переглянути цей допис в Instagram
«Підводка може передати історію, залежно від того, як і чому ви її носите, — підсумовує вона. — Коли люди прочитають цю книжку, я сподіваюся, вони зрозуміють, що підводка для очей несе вагу цих історій і що, хоча її широко використовують на заході, її коріння міцно на сході».
Книжка «Eyeliner: A Cultural History» вже доступна для передзамовлення в Україні. Ціна — 1397 гривень.
