Хлопчик, що вижив: Як Денієл Редкліфф вийшов з образу Гаррі Поттера

Скільки разів ви бачили Денієла Редкліффа на екрані й думали про Гаррі Поттера? Синдром однієї ролі — не рідкісне явище в Голлівуді, але його можна подолати. Актор спробував себе в поезії, ромкомах і театрі, не збираючись увійти в історію лише як хлопчик, що вижив. Хоча 2020 року Редкліфф повернувся до світу «Гаррі Поттера», прочитавши перший розділ роману, він продовжує зніматися і в блокбастерах, і в авторському кіно.

DTF Magazine розповідає, як Денієлові Редкліффу вдалося позбутися образу хлопчика зі шрамом і залишитися популярним.


Крок перший — утеча від алкозалежності

Після успішної ролі діти-актори стрімко втрачають колишню популярність. Таке трапилося з Маколеєм Калкіном, Ліндсі Логан і Корі Фельдманом. Таке ж нещастя могло статися і з Денієлем Редкліффом, що заливав алкоголем свій страх перед новими можливостями.

«Коли я виходив гуляти й напивався, одразу відчував, що до мене є інтерес, адже я не просто п’яний чувак. О, це Гаррі Поттер напивається в барі! Ця роль підтримувала трохи глузливий інтерес. Людям від того смішно», — ділився спогадами про той час Редкліфф. Прискіплива увага до актора тривожила його ще більше, тому він напивався, щоб заглушити ще й ці відчуття.

Знайомство з алкоголем почалося в Денієла тоді, коли він знімався в останніх фільмах «Гаррі Поттера». 2010-го журналіст GQ Крейґ Маклін зробив великий матеріал про актора й зустрічався з ним кілька разів протягом року. Редкліфф хвалився знаннями про різні напої, замовляв текілу й показував, як треба пити. Але він ніколи не вживав під час знімань «Гаррі Поттера», хіба що міг прийти туди вже напідпитку.

Денієл не впевнений, що саме слава підштовхнула його до алкоголізму. В інтерв’ю Indiewire він пояснював:

«Я завжди дивуватимусь і боятимуся запитання: це те, що зі мною все одно трапилося б, чи це якось пов’язано з Поттером? Я ніколи не дізнаюся. У моїй родині пили кілька поколінь тому. Звісно, мушу додати, що це не мої мама й тато».

Уперше він кинув пити 2010-го, після того, як знявся в «Гаррі Поттері», але повернувся до цього через два роки. Актор потрапив під камери папараці, коли його п’яним викидали з клубу. Але з 2013-го Редкліфф остаточно перестав вживати, бо втратив над собою контроль. Утім, це лише перший крок до того, щоб змінитися після наймасштабнішої франшизи про магію.


Крок другий: дизайнерські рішення

Благодійність — ще одна важлива складова в житті Денієла Редкліффа. Він віцепрезидент у дитячому госпісі Demelza. 2011 року актор навіть здобув нагороду героя від The Trevor Project — благодійної організації, що допомагає спільноті ЛГБТК+ у запобіганні суїциду. Редкліфф також активно виступає проти дискримінації ЛГБТК+. Після твітів Дж. К. Ролінґ про трансгендерів він написав есей, у якому вибачився за її коментарі й заявив, що трансгендерні жінки теж жінки.

Ще знімаючись у «Гаррі Поттері», 2006-го Денієл зацікавився дизайном. Для меблевої компанії Habitat Редкліфф спроєктував ліжко, що складалося з восьми кубів. Дитина може збирати його в будь-яку форму. Кошти від продажу були спрямовані на благодійність госпісу. Habitat запропонував кільком знаменитостям змайструвати іграшки, які вони хотіли б мати в дитинстві. Разом з Денієлем схожі конструкції вигадали й спроєктували Кейт Вінслет та астронавт Базз Олдрін.

«Навіщо мати одну іграшку, якщо можна мати багато? Так я все й вигадав. Ця думка привела до створення кубічного ліжка — дуже важливого предмета, що може магічно перебудовуватися в багато різних форм. Одного дня це лігво, ліжко, а іншого — уже барикада», — хвалився досягненнями Денієл.


Крок третій — анонімна поезія

Несподіваний талант відкрився в 17 років. В інтерв’ю The Guardian Редкліфф розповів, що публікував вірші в журналі Rubbish під псевдонімом Джейкоб Ґершон. Він використав своє друге ім’я та видозмінене дівоче прізвище матері Ґрешем.

У школі Денієл діставав п’ятірки за англійську літературу, тому вправлявся в різних формах віршів. Йому подобалися Реймонд Карвер та Антон Чехов, хоча за вибором тем для поезії цього й не скажеш. Один з віршів деталізує стосунки протагоніста із секс-працівницями, інші розповідають про Піта Догерті або шоу «Попідол».

Літературний критик газети Daily Mail позитивно відгукнувся про стиль Редкліффа. Він назвав його одним з найпростіших для новачка-лірика. Але похвала не спонукала актора до серйозного зацікавлення літературою. Ніхто досі не знає, скільки віршів написав Денієл під псевдонімом і скільки ще контроверсійних тем він заховав під маскою поета.


Крок четвертий: театральна нагота

Коли 2007 року вийшов «Орден Фенікса», Редкліфф відкрився для театру, зігравши в п’єсі «Еквус». Це була роль юнака, що має сексуальний інтерес до коней.

 «Частина мене хоче розхитати те, як мене сприймають, просто засуньте мене в блендер, — розповідав Денієл про новий досвід. — Це справді складна гра, і якщо я зможу її виконати (ми поки що не знаємо, чи зможу я це зробити), то сподіваюся, що люди подумають: „Здається, він може створити щось інакше від Гаррі“».

Роль вимагала чогось більшого за талант актора — треба було роздягнутися на публіці. Скандал з оголенням набув такого розголосу, що студія Warner Brothers, яка відповідала за «Гаррі Поттера», мусила дати офіційний коментар. Ішлося про підтримку актора на його новому творчому шляху. Але це лише додало популярності й без того успішній виставі.

На «Шоу Ґрема Нортона» Редкліфф захоплено розповідав про те, як його фанатки приходять у театр, сідають на балконі й гукають його в першому акті — саме в ньому він виходить голим. До того ж на адресу його батьківського дому надходили листи від старших прихильниць із запрошенням на побачення. Звісно ж, їх читав тато актора.

Денієл і нині активно займається театром, поєднуючи його зі зніманням у кіно. 2016 року він зіграв у виставі «Приватність», у якій автори рефлексували над соціальними медіа. Під час промокампаній нових спектаклів досі згадують радикальний вихід Редкліффа в «Еквусі». Коли Стівен Кольбер запитав в актора, чи готовий він знову роздягнутися на сцені, той відповів, що така ймовірність є. Завдяки цій виставі Редкліфф позбувся сором’язливості.


Крок п’ятий — вхід у незалежний кінематограф

По-справжньому ризикованим рухом для зміни кар’єри може бути хіба що контроверсійний вибір ролей. Редкліффові завжди цікаво спробувати щось нове, і після «Гаррі Поттера» він зіграв вдівця в готичному горорі «Жінка в чорному». Це перша стрічка студії Hammer, що побила одразу два рекорди: найкасовіший британський горор-фільм за 20 років і найкасовіший в історії студії. Через два роки вийшов сиквел, але вже без Редкліффа.

До 2016-го Денієл чергував романтичні комедії («Дружба і ніякого сексу», «Дівчина без комплексів») з інді-жахами («Роги», «Віктор Франкенштейн»). Але жоден з них не досягнув такої популярності, як «Людина — швейцарський ніж». У цьому фільмі Редкліфф зіграв мерця Менні, що допомагає головному герою знайти шлях додому завдяки пенісу-компасу. Глядачі й критики позитивно оцінили перевтілення актора. Але на цьому Денієл не зупинився.

У його фільмографії можна знайти ролі агента ФБР під прикриттям у нацистській організації («Абсолютна влада»), поета Аллена Ґінсберґа («Убий своїх коханих») і геймера, якому замість рук прикрутили пістолети (​​«Стволи Акімбо»). Актор не шукає ролі божевільних, а звертає увагу на креативність й оригінальність задуму. Тепер Редкліфф присвячує свій час серіалу Саймона Річа «Чудотворці», де щосезону змінюється концепція: переосмислення Раю, Середніх віків та Орегонської стежки.

2022 року вийде «Загублене місто Д» — фільм про те, як авторка роману й хлопець з його обкладинки потрапляють у фантастичне місце, яке вони описали в книжці. Це поки що найпотужніший каст після сиквелу «Ілюзії обману» за всю кар’єру Редкліффа: Бред Пітт, Сандра Буллок та Ченнінґ Татум.


Крок шостий: читання «Гаррі Поттера»

Ще до того, як Редкліффові запропонували роль хлопчика, що вижив, він прочитав книжку Джоан Ролінґ і залишився не в захваті від неї. Батьки навіть не хотіли відпускати його на знімальний майданчик до студії Warner Brothers, але переконали продюсери. Про серію романів він змінив свою думку на кращу.

Постійні питання про славу в дитячому віці й те, як вона його змінила, виснажували актора. Утеча від образу хлопця зі шрамом приводила Денієла до оригінальних ролей і професій. Але цього замало, щоб позбутися асоціацій. Тому Редкліфф просто перестав тікати від усього, що пов’язує його зі світом Гаррі Поттера. У травні 2020 року, під час локдауну, Wizarding World запропонував йому прочитати перший розділ «Філософського каменя». Денієл погодився і цим рішенням закрив будь-які обговорення незручностей, викликаних славою від роману Дж. К. Ролінґ.

11 років тому в актора запитали, яку пораду він дав би собі 11-річному. «Скоротити підпис було б однією з порад, — відповів він з усмішкою. — І знаєте, що дивно? Я, напевно, просто сказав би: „З тобою все буде добре“. І не намагайся бути тим, ким ти не є».


Підписйтесь на DTF Magazine в Facebook, Instagram, Twitter та Telegram

Юрій Самусенко