Сила художників: Як артспільноті Лос-Анджелеса вдалося створити зі старих мануфактур «Район мистецтв»

Ревіталізація лос-анджелеського «Району мистецтв» не була продуманою та ініційованою громадою чи місцевою владою. Вона почалася стихійно — художники з усієї Каліфорнії попрямували сюди за дешевою орендою та атмосферою Лос-Анджелеса. Вже за пів століття цей район став справжнім музеєм стритарту просто неба, де роботи початківців містилися поряд з витворами визнаних майстрів жанру.
Це шостий текст із серії «Як стрит-арт змінює міста», у якому ми спільно з Ballantine’s розповідаємо, як мистецтво впливає на квартали та ком’юніті
Коротко про проєкт Ballantine’s х DTF Magazine

Арт — один зі способів надихнути і змінити умови життя цілої спільноти. Про це говорить незалежна американська художниця Shawna X у своїй роботі для колаборації з Ballantine’s. Бренд представляє в Україні лімітовану колекцію (купити можна тут), основою дизайну якої стала підтримка ком’юніті в усьому світі.
Продовжуючи цю тему, протягом двох тижнів ми розглядатимемо деякі кейси з різних країн світу — від Куби до Китаю — шукаючи відповідь на запитання: «Як стритарт змінює міста та ком’юніті?».
/1000x/filters:format(webp)/p/1/b2/5b04a0302b8428f79dbe7ac325651b21.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/c/b1/5d2686ce91b6af3d50a0af006457db1c.webp)
«Район мистецтв»
Лос-Анджелес, США
Рік початку реновації: 1981
Після Другої світової війни мануфактури й маленькі заводи у східних околицях бізнес-центру Лос-Анджелеса розорилися, не витримавши конкуренції з великими корпораціями, що почали нарощувати міць. Покинуті будівлі простоювали недовго — їх швидко зайняли місцеві художники, яким сподобалася низька оренда в розмірі буквально кількох доларів та великі вікна.
/1024x/filters:format(webp)/p/1/af/e7f3873760cf31ae2b452af2a589faf1.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/b/30/918579e4855cbf65fcb0f85a119d930b.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/4/25/0136104c257361e3e86b946654cf4254.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/9/d8/fbbaae8bcde08f9942417c2b04ec9d89.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/b/16/e4ae67dc1b58093c28eb8bd97b4c116b.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/7/19/b870726b0aaf4ff3a2a6720f040f7197.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/b/93/12891d40bae8db4833497886819cb93b.webp)
Поступово кількість митців зростала, а функційне призначення приміщень, що використовували під студії, розширювалося — там проводили виставки, воркшопи, зустрічі й просто починали жити. Втім, була одна проблема — місцеві закони не дозволяли колишнім фабрикам змінювати своє цільове призначення, а отже, місцева творча тусівка перебувала там нелегально.
Та 1981 року локальна влада прийняла закон про AIR (Artist in Residence), який дозволив художникам вільно селитись і «захоплювати» колишні індустріальні будівлі. Після легалізації до «Району мистецтв» попрямували галереї, кафе та концертні майданчики.
/1024x/filters:format(webp)/p/a/22/d8c2a5b7387670af8e6fb50e5828b22a.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/a/00/a5c3bdb74cc47e8f4cd1b90bff18e00a.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/d/11/a8676397516b50a4e25e35b9439ce11d.webp)
/959x/filters:format(webp)/p/c/81/7bd231b3c7f88d8ee1e1596760c0781c.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/6/65/97c4ce57bc0f42c39361deb7c3d41656.webp)
/1023x/filters:format(webp)/p/6/a0/fcb6aca8d01594755dc80b2b011b8a06.webp)
«Життя в центрі міста хвилювало. Але й було непростим. А подеколи ще й небезпечним, особливо в 1980-ті, під час героїнової епідемії в Лос-Анджелесі. Крім того, колишні промислові будівлі — брудні й не надто зручні. Та й район цей хоч і в центрі, але буквально на перетині 11 трас. Нам також доводилося їхати не менше як 20 хвилин, щоб купити їжу, сходити в кіно або випрати речі. Взимку ж тут було нестерпно холодно, а влітку температура сягала 35 градусів і вище», — пригадувала життя в 1970—1980-ті художниця Лінда Бернем.
/958x/filters:format(webp)/p/3/59/3affec9939c199f10e1ebcd045b0f593.webp)
Зокрема, торги за два полотна із зображенням щурів починалися зі 100 тисяч доларів.
Тут дуже багато графіті, які припали до вподоби навіть Джеймсові Кемерону, що знімав у цьому районі «Термінатор-2: Судний день». А серед інших робіт можна побачити й масштабні панно Дієго Рівери, чоловіка Фріди Кало.
СПЕЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ
/948x/filters:format(webp)/p/3/9b/eaa8d3a46a427c40b5f6a4e8b516e9b3.webp)
/1024x/filters:format(webp)/p/9/d0/ab551c5968d3375dcedaa3b2cf437d09.webp)






