В Європі бари, клуби та галереї у старих будівлях XIX сторіччя давно перестали бути чимось незвичайним. Але не так часто вони стають тою силою, яка буквально рятує ці будівлі від руйнування, як це сталося в Будапешті. Розповідаємо, як власникам барів, організаторам вечірок і невеликим галереям вдалося врятувати старий єврейський квартал від руйнації.
Це п’ятий матеріал із серії «Як стрит-арт змінює міста», у якому ми спільно з Ballantine’s розповідаємо, як мистецтво впливає на квартали та ком’юніті
Коротко про проєкт Ballantine’s х DTF Magazine
Арт — один зі способів надихнути і змінити умови життя цілої спільноти. Про це говорить незалежна американська художниця Shawna X у своїй роботі для колаборації з Ballantine’s. Бренд представляє в Україні лімітовану колекцію (купити можна тут), основою дизайну якої стала підтримка ком’юніті в усьому світі.
Продовжуючи цю тему, протягом двох тижнів ми розглядатимемо деякі кейси з різних країн світу — від Куби до Китаю — шукаючи відповідь на запитання: «Як стритарт змінює міста та ком’юніті?».
Ержебетварош
Будапешт, Угорщина
Роки початку реновації: початок 2000-х
Ержебетварош, він же VII район, він же єврейський квартал, названо на честь австрійської імператриці Єлизавети. Втім, на початку 2000-х ця місцина мала геть не імперський вигляд. Район занепадав, бо ще в минулому столітті звідси до комфортніших, хоч і не таких привабливих «панельок», виїхала більша частина населення. Будівлі XIX сторіччя поволі руйнувались, а місцева влада бідкалася.
Це все нашарувалося на загальну кризу економіки в Угорщині та брак стратегії використання старовинних будинків. Та молодь взяла справу у свої руки, відкривши в одній із закинутих будівель так званий руїнний бар «Сімпла». Ремонт був мінімальним, як і вибір напоїв.
«Сімпла» стала першим закладом, з якого почалася культура «руїнних барів». За п’ять років після її появи влада Будапешта вирішила змінити район на краще та знести старі будівлі, що нібито псували загальний вигляд центру міста, і віддати цю територію під ресторани та готелі. Проте 2004 року місцеві мешканці запустили протестну кампанію «ÓVÁS!» («Протест»), і чиновники дали району спокій.
Попри свою назву, «руїнні» бари, клуби та галереї розпочали в Ержебетвароші джентрифікацію.
Bloomberg наводив дані дослідження 2010 року, яке доводило, що з 2001-го в районі почали селитися містяни з вищою освітою, витісняючи мешканців з нижчими доходами й підвищуючи вартість оренди та ціни на нерухомість.
Більшість місцевих барів, до речі, багатофункційні: вранці й вдень вони працюють як закусочні чи галереї або й навіть фермерські ринки.
2017 року місцева влада знайшла новий привід для претензій до Ержебетварошу та намагалася влаштувати референдум, щоб обмежити години роботи закладів. Проте ця ініціатива також провалилася.
СПЕЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ
