Від пуерто-риканського гето до артсерця Маямі: Як вуличне мистецтво врятувало Вінвуд

2015 року група вуличних художників Germen Crew замалювала всі 450 будинків кварталу Пальмітас, що в мексиканському місті Пачука, барвистим муралом. Невигадливий малюнок призвів до різкого спаду злочинності серед місцевих. Так і свого часу мурали перетворили небезпечне передмістя Маямі на привабливий район для креативного класу та місце дислокації одного з головних артярмарків світу.

Це четвертий матеріал із серії «Як стрит-арт змінює міста», у якому ми спільно з Ballantine’s розповідаємо, як мистецтво впливає на квартали та ком’юніті 


Коротко про проєкт Ballantine’s х DTF Magazine

Арт — один зі способів надихнути і змінити умови життя цілої спільноти. Про це говорить незалежна американська художниця Shawna X у своїй роботі для колаборації з Ballantine’s. Бренд представляє в Україні лімітовану колекцію (купити можна тут), основою дизайну якої стала підтримка ком’юніті в усьому світі.

Продовжуючи цю тему, протягом двох тижнів ми розглядатимемо деякі кейси з різних країн світу — від Куби до Китаю — шукаючи відповідь на запитання: «Як стритарт змінює міста та ком’юніті?».

 

 

 

 

 

 

Вінвуд

Маямі, США

Рік початку реновації: 1987

Район Вінвуд, де повно складів і старих заводів, довгий час був закритим і небезпечним місцем. 1926 року в районі відкрила виробництво Coca-Cola, трохи згодом — «Американська хлібопекарська компанія» та текстильні фабрики. Після Другої світової сюди масово переїздили іммігранти з Пуерто-Рико, Куби, Колумбії, Домініканської Республіки та Гаїті. Вінвуд навіть отримав неофіційну назву «маленький Сан-Хосе» на честь столиці Пуерто-Рико. Втім, разом з приростом населення зростала й бідність, безробіття та злочинність.

1980 року місцеву фабрику «Американської хлібопекарської компанії» закрили, і спорожніла величезна будівля почала занепадати. Але 1987 року за допомогою благодійних фондів її придбали художники Артцентру Південної Флориди. Так на місці колишнього хлібозаводу з’явилася галерея вільних художників Bakehouse («Пекарня»), а кримінальний район почав перетворюватися на привабливий для життя простір.

На початку 2000-х місцевий агент з продажу нерухомості Девід Ломбарді почав скуповувати закинуті склади Вінвуду. Згодом він об’єднався з двома локальними галереями й 2003-го створив Wynwood Art District Association, яка об’єднала художників, артдилерів, кураторів і колекціонерів.

Подібні проєкти привернули увагу підприємця, розробника, власника Goldman Properties та одного з тих, хто стояв за відродженням району Сохо в Нью-Йорку, Тоні Гольдмана, який вирішив долучитися до перевтілення Вінвуду.

У середині 2000-х він за прикладом Ломбарді викупив старі складські приміщення і спеціально до тижня мистецтв Art Basel Miami 2009 просто запросив найкращих стритарт-художників світу, щоб вони розмалювали стіни, створивши музей просто неба, який згодом отримає назву Wynwood Walls.

Далі все було досить швидко й просто: до Вінвуду почали масово переїздити художники, яких вабила атмосфера й низькі ціни на житло. Галереї та майстерні відкривались одна за одною. Тепер у районі близько 70 галерей та п’ять артцентрів.

У своєму фірмовому стилі вони розмалювали Wynwood House — центр керівництва районом.

Вінвуд умовно поділяють на дві частини — мистецький і модний. У першій слід шукати сучасний арт усіх можливих напрямків, а другий поступово стає місцем зосередження бутиків і концепт-сторів.

СПЕЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ



Дизайн партнер — crevv.com
Разработка сайта — DTF Magazine/don't Take Fake