Платформа Boiler Room у колаборації з незалежним дистриб’ютором кіно про музику та культуру KyivMusicFilm організували онлайн-кінофестиваль з роботами українських режисерів. Він пройде з 5 по 12 травня на каналі Boiler Room 4:3, а всі виручені кошти розподілять між чотирма благодійними організаціями на підтримку українців: фонду «Клубу на Кирилівській», Insight, «Зграя» та Vostok SOS
This publication is also available in English
У програмі фестивалю заявлені 12 українських фільмів. В коментарі DTF Magazine команда KyivMusicFilm розповіла, що вони звернулись з ініціативою до платформи, а програму фестивалю формували разом з Boiler Room.
«Ми намагалися відібрати фільми, які будуть близькі аудиторії Boiler Room, та познайомити їх ближче з українською культурою. На нашу думку, ці стрічки підкреслюють різноманітність української кіномови та звертають увагу на тривалість боротьби українського народу за незалежність і право бути собою. Тому в програмі можна знайти як класичні стрічки, так і більш сучасні».
Марафон фільмів розпочнеться 5 травня об 11:00, а власники квитка отримають доступ до всієї бібліотеки на тиждень.
Переглянути цей допис в Instagram
Які фільми покажуть на фестивалі The 4:3 Ukraine Film Festival:
«Присвячується молоді всього світу ІІ», Ярема Малащук та Роман Хімей
Квітень 2018 року, кіностудія ім. О. Довженка, статична документація найбільшого українського рейву Схема. Це мікрокосмос, куди не потрапляє денне світло зате просочується туман. Сонячний день за межами вечірки повертає героїв у реальність, яка видається не менш туманною. Поступово це відсторонене кіно перетворюється на портретне, міняючи фокус із загального на особистий.
У 2020 році DTF Magazine разом з KyivMusicFilm показував стрічку на онлайн-фестивалі короткометражних фільмів Apricot Short Film Festival. Більше про історію створення «Присвячується молоді всього світу ІІ» читайте у нашому інтерв’ю з режисером.
«Вусатий фанк», Олександр Ковш
Документальна стрічка розповідає про український фанк, феномен українських ВІА, серед яких «Кобза», «Смерічка», «Водограй», «Візерунки шляхів», «Опришки», та їхній вплив радянську естраду.
Прем’єра стрічки в Україні відбулась в червні 2021 року, а спеціально для DTF Magazine Віталій Бардецький — сценарист «Вусатого фанку», діджей та в минулому співвласник культового київського клубу XLIБ, поділився плейлістом з фільму.
«Водуруду», Анатолій Сачивко
Кінобалет «Водуруду» поєднує класичну музику Миколи Леонтовича та сучасну хореографію колективу Apache Crew. Його головний хореограф і режисер, Анатолій Сачівко, вирішив показати, що композитор, якого у світі знають по різдвяному хіту «Щедрик», написав набагато більше, ніж просто відому композицію з «Один вдома».
Сучасна хореографія і музика Леонтовича: Як Анатолій Сачівко з Apache Crew зняв кінобалет «Водуруду»
Стрічку знімали лише взимку протягом п’яти років. За реставрацією звучання Леонтовича та музичну атмосферу відповідав київський електронний музикант Дмитро Авксентьєв (Koloah, Voin Oruwu).
Прем’єра «Водуруду» відбулася влітку 2021 року на кінофестивалі в Одесі (ОМКФ).
«Тіні забутих предків», Сергій Параджанов
Екранізація повісті Михайла Коцюбинського, знята у 1964 році, яка стала ключовим фільмом у творчості Сергія Параджанова та дала старт українському «поетичному» кіно в середині 60-х.
В центрі сюжету два гуцульські роди, та їхні діти, Іван і Марічка, що закохуються один у одного. Вже будучи дорослим, Іван змушений йти на заробітки, а Марічка обіцяє його чекати. Згодом дівчина гине, а Іван не знаходить собі спокою без коханої. Головний герой одружується на вродливій Палагні, але дух Марічки його не полишає.
«Вавилон ХХ», Іван Миколайчук
Режисерський дебют Івана Миколайчука та екранізація роману Василя Земляка про перші роки колективізації «Лебедина зграя».
Дія відбувається в 1920-ті роки у подільському селі Вавилон, а в центрі сюжету одразу кілька мешканців: моряк Синиця, що прагне побудувати в селі перший комуністичний осередок, Брати Данько і Лук’ян, які мають намір знайти собі дружин, красуня Мальва, що поховала хворого чоловіка і опинилась на роздоріжжі, та сільський філософ Фабіан як сторонній спостерігач.
Картину свого часу називали справжньою романтико-поетичною народною кінобувальщиною. У червні 2021 року стрічка ввійшла до рейтингу зі 100 найкращих фільмів українського кінематографу за версією Довженко-Центру.
«Без тебе», Наріман Алієв
За сюжетом короткометражного фільму, двоє хлопців прямують на день народження старшого брата. Дорогою у них ламається машина, наближається захід сонця, тому шансів знайти допомогу лишається мало. Вони вирішують пройти залишок дороги пішки, щоб все ж опинитись поруч з братом.
Алієв присвятив роботу своєму рідному брату, який загинув в автокатастрофі в 2010 році.
«Тато — мамин брат», Вадим Ільков
«Тато – мамин брат» — повнометражний режисерський дебют Вадима Ількова. Стрічка розповідає про київського андерграундного співака та художника Анатолія Бєлова. Чоловік змушений стати опікуном своєї п’ятирічної племінниці, коли психічне здоров’я його сестри погіршується. Він опиняється в ситуації, коли «має балансувати між казками на ніч та провокативним мистецтвом, дитячими іграми та бурхливим нічним життям».
З часом догляд за племінницею стає головним сенсом його життя.
Прем’єра стрічки відбувалась у 2018 році на фестивалі документального кіно Visions du Réel в Швейцарії. Вона здобула нагороду як найбільш інноваційний фільм міжнародної конкурсної програми.
«Панорама», Юрій Шилов
Це історія кіномеханіка Валентина, який 44 роки працює у кінотеатрі «Кінопанорама» у центрі Києва. Стрічка показує життя та останній рік роботи чоловіка перед виходом на пенсію.
«Ленінопад», Світлана Шимко
Короткометражний документальний фільм, натхненний прийнятими Верховною Радою в 2015 році законами про декомунізацію України.
Іронічна стрічка спостерігає за учасниками спіритичного сеансу, які намагаються викликати дух Леніна та поспілкуватися з ним, а кадри періодично змінюються відео з демонтажем пам’ятників радянському діячу.
«Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», Надія Парфан
Дебютний повнометражний фільм Надії Парфан показує, чим живе профспілка комунального підприємства Івано-Франкіськтеплокомуненерго. На його основі діє профспілковий хор «Чорнобривці», у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі та бухгалтери. Голова профспілки керується принципом «спочатку людям тепло — а вже потім спів», а опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій.
Саме дідусь Надії Парфан заснував Івано-Франківськтеплокомуненерго, а мати працювала на підприємстві на момент зйомки.
«Екзарх», Надія Парфан та Марія Стоянова
Стрічка про молодого православного священника, що вирішує піти з Києво-Печерської Лаври та стати пастором для представників ЛГБТК-спільности та людей, що живуть зі СНІДом.
«Офіційна православна церква відмовляє їм у праві бути християнами, а гомофобне суспільство змушує приховувати свою сексуальну орієнтацію. Що повинно статися, щоб ЛГБТ прийняли до лона Церкви?», — питають режисерки фільму.
«Руїни у зворотному напрямку», Олена Невкрита
Стрічка 2020 року знята у степовій місцевості на півдні України та показує процес трансформації покинутого радянського житлового будинку.
Побудований за радянськими стандартами будинок спочатку демонтують приватні особи, а потім будують нові «архітектурні одиниці з вилучених модулів». Режисерка відслідковує, як подібний процес приватизації стає формою матеріального взаємозв’язку з минулим та актом самоствердження.
