Триває дев’ятий місяць великої війни, розпочатої росією проти України. За цей час життя українців радикально змінилося, але так чи інакше країна продовжує боротися, адаптуватися до нової реальності та осмислювати події, зокрема у музиці. Поки форматне радіо безперервно транслює одномірний «байрактар-кор», незалежні українські музиканти й музикантки прочитують та осмислюють досвід війни у всій його детальності й різноманітті.
DTF Magazine знайомить із 11 релізами, що вийшли протягом дії воєнного стану й є рефлексією нової українську реальність
This publication is also available in English
СИНГЛИ
Pušča — war is hell
self-released
Постметал гурт зі Львова присутній на важкій сцені вже кілька років, але саме 2022-го їхня музика залунала на повну силу. Подвійний сингл war is hell вийшов 25 лютого і втілив нерозчинену лють і жах перших днів повномасштабної війни. Холодна й кипуча водночас, ça brûle проламує вхід у простір страшної невідомості, а трагічна jardin de verre brisé звучить як останній плач за мирним життям. Нетипові розміри, блек-метал фактури й унікальне поєднання експресії та вразливості у вокалі Сейри робить Pušča найавангарднішим прочитанням металу в Україні.
Lostlojic — Bayraktar
Лейбл — Mystictrax
Одна з перших відповідей електронної сцени на повномасштабне вторгнення, сингл співзасновника Mystictrax Володимира Барановського aka Lostlojic підготував низку благодійних релізів від лейблу. Семпл вірусної народної пісні тут потрапляє у вимір української електронної музики: кислотної, гаражної, потужної. Продюсерська винахідливість проявляється в точному відчутті контексту: справді, легко уявити публіку, яка ніколи не оцінить оригінальний «Байрактар», танцюючою під цей пружний патріотичний трек.
undo despot — bayraktar
self-released
Ще один трек, присвячений турецькому винищувачу, вийшов наприкінці весни в одеської саунд-колажистки undo despot. Складна постінтернет конструкція з індустріальних текстур і в’язкого ембієнту акомпанує понурій дівочій веснянці. Її центральні теми — подолання страху й відмова від спілкування з ворогом, адже багато українських артистів і артисток протягом довгого часу не цуралися колаборацій із російськими музичними однодумцями.
Alien Body — Мрія
Лейбл — ШЩЦ
Future pop проєкт Богдана Конакова, продюсера, промоутера і засновника лейблу ШЩЦ, дебютував цього року із синглом-присвятою «Мрії» — найбільшому літаку у світі, що був знищений російським бомбардуванням 27 лютого. Попри звуки ракет, трек закликає до надії, адже знаменитий літак за час свого існування подарував її тисячам людей: рятував життя біженців у воєнних конфліктах і перевозив гуманітарну допомогу. Повільний темп, «клауд»-настрій і нескінченне повторення назви літака, що нагадує мантру, ладні працювати як психологічна підтримка для всіх, хто зневірився.
jockii druce — будем снідать
self-released
Автор треку «шо ви браття» — сатиричного гімну перших днів повномасштабної війни — повертається до веселої ненависті в бік москалів у «будем снідать», глумливому рецепті приготування ковбаси з російського солдата. До відбірних дісів, адресованих “братньому народу”, тут додаються міркування Дрюса про українську ідентичність. Після «шо ви браття» здавалося, що так майстерно поєднувати новинний інфо-шум з народними мемами та гострим гумором не вдасться більше нікому. jockii druce зробив це вдруге.
ТУЧА — russia is a terrorist state
self-released
Прямолінійне темне електро/EMB відгукується у активістських амбіціях Марії Тучки — співачки й відеоблогерки, що здатна перетворити маленький клуб на рейв-майданчик. russia is a terrorist state — третій сингл ТУЧІ на воєнну тематику після не менш вибухових «Воїна» (у співавторстві з Koloah) та «Месників». Повторювана сімома європейськими мовами теза про «росію — державу терориста» остаточно переконує в чорно-білій (із відтінком червоного) природі цієї війни. Докладніше про історію створення трека ТУЧА розповідала нам тут. — Прим. DTF Magazine.
Також подивіться лайв ТУЧІ на першому етері DTF Magazine і Gasoline Radio.
Oleksii Podat — my mom sends me photos from relatively safe places
self-released
Досвід війни складається з багатьох нерівномірних частин. Імовірно, найзначущою з них є любов і переживання за близьких. Хворобливо мелодійні ембієнт-нойз замальовки Олексія Податя ніби створені для озвучення хиткого відчуття відносної безпеки. До Bandcamp видання синглу входить PDF-файл із фотографіями Карпат, які зробила мати Олексія у тимчасовому прихистку на далекій відстані від рідного Слов’янська.
sophistication. — Tempo
self-released
Інді-фолк виконавиця Софія Швагер написала Tempo в межах проєкту Music is an answer від Music Export Ukraine у співавторстві з місцевим музикантом Вільгельмом Стренджем. На відміну від її ранніх медитативних пісень під акустичну гітару, нове повнокровне аранжування змушує по-новому почути як голос, так і сонграйтерську техніку Софії. За певною іронією, пісня саме про це — про зміну шкіри, зміну масштабів, намагання не відставати від життя, рухатися в темп із ним, навіть тоді, коли не знаєш геть нічого про завтрашній день.
Уточнення від редакції: Tempo був записаний в межах проєкту Music is an answer від Music Export Ukraine, а не на резеденції в Данії, як було вказано в першій версії тексту. А Вільгельм Стрендж взяв у ньому участь як музикант, а не продюсер. Вибачаємося за неточність.
Альбоми
Adaa Zagorodnya — Польові записи з лютого
self-released
Попри назву, альбом загадкової продюсерки й фотографки складають не тільки польові записи, а й оформлення навколо них: білий шум приміщень і електроприладів, монотонний ембієнт на тлі вуличних звукових пейзажів. Жадібний до слави продюсер міг би хвалитися авторським задумом, але Ада Загородня йде протилежним шляхом — впевнює нас, що це є не цілісний твір, а збірка записів, цілком можливо, випадкових. Такий підхід надає альбому сильнішого й страшнішого ефекту: ми чуємо, як звичайний зимовий місяць переломлюється навпіл о четвертій ранку 24 лютого 2022 року.
Difference Machine – ніколи не змиряться
ERYTHROLEUKOPLAKIA RECORDS
Ще одна збірка польових записів від проєкту Difference Machine, масштабніша за альбом Ади Загородньої як за хронометражем, так і за задумом. «ніколи не змиряться» — це зітканий за допомогою диктофонів і семплеру гобелен війни із карколомною кількістю персонажів і деталей. Записи були зроблені з 24 лютого до 24 червня українками й українцями в різних кутках країни і світу. Автор наголошує, що не додавав жодних «зовнішніх» звуків, тільки обробляв наявні записи. Єдиним винятком із концепції «тут і зараз» стало інтерв’ю Джохара Дудаєва — фінальна точка, що розташовує безпосередній досвід війни в історичній перспективі імперського насильства. Проєкт продовжився аудіосеріалом на Gasoline Radio.
Silence of Sirens — s/t
self-released
Проєкт діджея і продюсера Philipp Markovich складає збірка із 25 треків і сайт з інтерактивною картою України. Натиснувши на кожну з областей, відвідувачі й відвідувачки зможуть почути звук сирен обраного регіону. За словами куратора, проєкт націлений на міжнародну аудиторію й покликаний заглиблювати в жахливий досвід «тиші війни»: сирени є частиною нової тиші, а отже й нової музики, запевнює Philipp Markovich, переосмислюючи концептуальну роботу Джона Кейджа 4′33.
