На слуху: Що треба знати про небінарну співачку й продюсерку Arca

Експериментальна електронна продюсерка, перформерка, діджей, квір-ікона — категоризувати Арку непросто. Вона деконструює гіп-гоп, поп і електроніку, виконує балади іспанською та пише нойзові інопланетні колажі. Арка продюсувала релізи Каньє Веста, Бйорк, FKA Twigs, Френка Оушена й виступає соло. 26 червня вийде четвертий лонгплей KiCk i, і за випущеними синглами можна припустити, що реліз буде експериментальним, мультижанровим і вчергове має підтвердити її статус авангардної діви. DTF Magazine розповідає, що треба знати про Арку

Коли Арка ще була Nuuro

Алехандра (раніше Алехандро) Герсі народилася та виросла у Венесуелі, хоча й устигла трохи пожити із сім’єю в Коннектикуті. Проте саме Каракас став місцем, де стартувала її музична кар’єра й почався пошук ідентичності.

Вона досі пам’ятає, як різні телепрограми постійно переривали багатогодинними прямими ефірами Уґо Чавеса. Люди вистромлювалися з вікон й обурено колотили в каструлі, горщики — у все, що траплялося під руку. Ця какофонія, за словами Герсі, вплинула на її сприйняття музики як засобу вираження протесту, а сама історія — на ставлення до своєї творчості:

«Я не хочу нікого змушувати слухати мої заяви. Я намагаюся радше створювати якийсь простір, ніж заміщати інший».

Алехандра з дитинства грала на фортепіано, але особливої любові до інструмента не відчувала. Коли він їй украй набрид, завантажила кілька програм і стала писати біти. Їй подобалися поп- і R&B-зірки того часу, а ще вона слухала Aphex Twin і Nine Inch Nails. У 15 років Герсі взяла псевдонім Nuuro й почала записувати електропоп. У нещодавньому карантинному стримі Арка зіграла, окрім іншого, свій хіт 15-річної давності.

Тоді вона співала англійською, щоб використовувати гендерно нейтральні звертання на кшталт «honey» чи «dear». Відчуваючи свою фемінність, Алехандра не могла до кінця прийняти, а надто озвучити власну орієнтацію: Каракас був не найбезпечнішим місцем для гея. «Наостанок я вже співала іспанською та складала любовні пісні, звернені до жінок, — і це стало для мене тривожним сигналом. Тому я й „убила“ проєкт. Я відчула, що зрадила себе», — згадує вона про Nuuro.

Становлення Arca й робота над альбомом Каньє Веста

У 17 років Герсі переїхала до Нью-Йорка. Там вона вчилася в школі мистецтв, пізнавала клубну сцену й квір-вечірки, а через кілька років заснувала новий проєкт — Arca.

«Arca зі староіспанської означає „ящик“, або „дерев’яний“. Це церемонійний контейнер для зберігання коштовностей чи просто цінних речей, порожній простір, що може наповнитися будь-якою музикою або змістом, — пояснює вона в інтерв’ю i-D. — Для мене було важливо, що це слово називає не щось, що існує, а щось таке, що я можу створити».

З 2011 року Алехандра, уже як Арка, робила біти для Мікі Бланко та Kelela й писала власну музику.

Перші авангардні мініальбоми з деконструйованим гіп-гопом і видозміненим вокалом привернули увагу Каньє Веста. Він попросив її записи, і Арка надіслала йому свої найдивніші напрацювання. Так вона стала одним із численних співавторів альбому Yeezus, наповненого агресивними бітами й дисторшном. Його досі вважають найбільш експериментальним лонгплеєм репера (докладніше про нього ми розповідали в нашому гайді).

Після цієї колаборації про Арку активно заговорили, а згодом розпочалися інші важливі співпраці, що тривають і досі: з FKA Twigs, Бйорк, а пізніше ще й з Френком Оушеном.

Альбоми Arca

2014 року Герсі випустила перший студійний лонгплей Xen, присвячений небінарному альтер его, — і з цього розпочалася її історія сольної артистки.

Альбом виявився чистішим, сміливішим і жорсткішим, ніж її перші роботи. Серед цікавих джерел платівки — стиль Changa Tuki. Changa — так називається венесуельський жанр музики, а Tuki — це мешканці гетто в Каракасі, що слухають електроніку. Стиль Changa Tuki дав назву популярним венесуельським вечіркам і навіть цілій молодіжній культурі початку 2000-х.

За рік, 2015-го, вийшов альбом Mutant, і він виявився ще абстрактнішим, емоційнішим, злішим і контрастнішим.

Герсі називає свою музику «спекуляцією», тому що за допомогою неї вона може будувати будь-які гіпотези про те, яким міг би бути світ. Її голос здається то чоловічим, то жіночим, то взагалі таким, що не належить людині, — так утілюються у звуці ігри з реальністю, у якій для Арки немає такого поняття, як нормальність.

2017-го вийшла третя, однойменна робота — Arca, схожа на збірник меланхолійних і футуристських пісень, у яких звучання академічних інструментів переплітається з електронікою.

Раніше голос артистки після всіх трансформацій звучав нерозбірливо, деколи перетворюючись на нойз. Та й усі попередні релізи — це радше вправляння у звуковому дизайні. А от в альбомі Arca є ледве не балади, серед яких і дві відкривальні — їх Герсі співає рідною іспанською. Голос уперше не просто не видозмінено — чути навіть дихання та хрипи. Ідею використати вокал у звичному сенсі Арці подала Бйорк.

«Я уявляю собі дуже красиву пісню, яка виходить з чогось, що кровоточить та ось-ось помре», — розповідала Арка, порівнюючи альбом з лебединою піснею.

У цій роботі справді ще більше болю й тендітності, ніж у попередніх. Давній друг Арки Джессі Канда зняв три кліпи: у Reverie артистка постає в образі пораненого матадора, в Anoche на ній та інших героях відео порізи, а в Desafío її, зв’язану, четверо чоловіків тягнуть до лісу. Але, як видно з усього, ця історія про вмирання була провісником переродження.

Камінг-аут

2018 року Арка переїхала в Барселону й здійснила остаточний камінг-аут уже як небінарна особа. У тому ж таки останньому альбомі були рядки «Take the skin of yesterday off me» — це й відбулося в реальному житті. Вона відкрито розповідає про свою ідентичність в інтерв’ю та соцмережах, транслює це в поведінці та в образах.

«Перехід може вплинути на те, як безпечно тепер у певних місцях і в певний час, він може перетворити роздягальні на кошмар, через нього незнайомці можуть висловлювати, що вони про мене думають, навіть якщо я просто вийшла в магазин по продукти. Усюди дисонанс, але принаймні його вже немає всередині», — каже Арка в одному з останніх інтерв’ю.

Герсі віддає перевагу займенникам she та it, але не they, який також часто використовують стосовно небінарних осіб. Навіть з усією своєю двоїстістю та суперечливістю вона почувається цілісною й усіляко підкреслює це. Пояснює, що не збиралася ставати рольовою моделлю, а просто хотіла виражати себе.

Ще про своє альтер его Xen Арка казала: «Це не хлопець і не дівчина, її існування — це щось відразливе й привабливе одночасно. Я уявляю її в центрі уваги, у кімнаті, де багато людей і всі втупилися в неї широко розплющеними очима, роззявивши роти».

Тепер виходить перший за три роки повноформатний альбом Герсі, але навіть у період умовного затишшя всі так і дивилися на неї — роззявивши роти.

Багато в чому це сталося завдяки візуальному складнику Арки та її перформансам. Спотворення — одне зі стрижневих понять у її творчості, як і поєднання різнорідних деталей, і це виявляється не тільки в музиці, а й в образах. У них багато гострого, незграбного, важкого й агресивно-сексуального: корсетів, ременів, сітки, ланцюгів, батогів і, звісно ж, скульптурних величезних нігтів та всілякого взуття з неймовірними підборами й деталями. Але, мабуть, головне вбрання, або зброя, Арки — це нагота, яка дає їй змогу виявляти сміливість і вразливість одночасно — важливі почуття для людини, що здійснила камінг-аут.

Вона досі пам’ятає, як у юності їй доводилося приховувати те, ким вона є, здаватися нормальною. Схоже, тепер вона надолужує згаяне. Крім того, коли Герсі більше продюсувала для інших виконавців, теми гендеру, людяності й деструкції вона досліджувала радше у звучанні, а вже як сольна співачка може приміряти на себе ролі артпровокаторки й діви, дражнитися та переходити на гротеск.

Торік у нью-йоркському артцентрі The Shed Арка представила серію з чотирьох перформансів Mutant;Faith. Сценарію не було: вона каталася на механічному бику, грала на величезному піаніно, носила складні механічні конструкції на ногах, надягала перуки й крила зі стробоскопами та лазерами, створювала музику просто на сцені й теревенила з глядачами, виконуючи їхні доручення.

Поза музикою

Як перформерка й музикантка Арка також співпрацює з брендами. На останньому Лондонському тижні моди вона брала участь у шоу Burberry, озвучуючи його разом із сестрами-піаністками Катею та Маріель Лабек. 2018 року вона виконувала перформанс для Prada й SSENSE, а ще раніше створювала саундтреки для показів Hood by Air. Із засновником HBY Шейном Олівером Арка також працювала над спільним музичним проєктом. За словами Алехандри, Шейн, відомий і як резидент вечірок GHE20G0TH1K, вплинув на її стиль діджеїнгу.

У різні роки вона виступала на фестивалях Sonar, Primavera, Dekmantel, Tauron, Pitchfork і Boiler Room, де також влаштовувала справжні шоу.

У лютому цього року Арка без попередження випустила 62-хвилинний трек @@@@@, який назвою відсилає до її мікстейпу 2013-го &&&&&. Повернулися також складні структури, експерименти з нойзом і видозміненим вокалом. У якомусь сенсі це навіть болісна музика з апокаліптичним настроєм і різкими перепадами напруження, але, як і все неоднорідне у творчості Арки, добре зібрана в єдину історію.

26 червня на лейблі XL вийде її альбом KiCk i. Уже видно, що він буде більш попорієнтованим, але не менш шаленим, ніж попередні. Тут Арка експериментує, наприклад з реггетоном. І вперше в записі взяли участь запрошені артисти: Бйорк, яка навіть заспівала іспанською, Rosalía, SOPHIE та Shygirl. Остання нещодавно випустила з Аркою спільний сингл Unconditional і весь прибуток спрямувала на підтримку руху Black Lives Matter.

KiCk i відкриває зухвалий трек Nonbinary, і кліп на нього — божевільне відео, що зафіксувало трансформації артистки в барокових і футуристських образах. Над ним працював бельгійський митець Фредерік Гейман.

Відео на другу композицію — Time — занурює в сюрреалістичний світ артистки, де вона тусується та цілується з демоном і показує частину перформансу Mutant;Faith.

Уже напередодні релізу Арка випустила трек Mequetrefe про самовираження та сміливість, потрібну для цього, а також фіт KLK з іспанською співачкою Rosalía.

Мабуть, однією з причин успіху Герсі є те, що небінарність і вміння природно поєднувати суперечливі речі вона вкладає й у свою творчість. Арка шматує та перемелює різні жанри, водночас вона андеграундна й мейнстримна артистка, що витягує образи з минулого та створює звучання майбутнього.

Важко знайти негативні відгуки про Арку, хоча її епатаж і не найпростіша для слухання музика можуть навіть дратувати. Але ті, кому це не до смаку, пройдуть повз, а тих, кого вона зачепить, уже не відпустить. «Я люблю суперечності та винятки. Я не люблю правила й догми», — каже Арка. Й у світі, де все змінюється так швидко, це підкуповує.

Слухайте альбом KiCk i

И не пропустите другие наши материалы о музыкантах:

Читайте нас в Телеграме

^{Следите за DTF Magazine в Facebook, Instagram, Twitter и Telegram}