Технологію будівництва з морських контейнерів використовують у різноманітних проєктах: від житлових будинків і кафе до стадіонів (наприклад,«Стадіон 974» в Катарі, що прийняв сім матчів на чемпіонаті світу з футболу — 2022) і галерей.
Власне, у Києві команди don’t Take Fake та balbek bureau збудували з 27 контейнерів-модулів двоповерховий артпростір MOT. Усередині представлена міжнародна виставка сучасного мистецтва за участю 28 художників з 10 країн, а також гіфтстор з мерчем MOT і колабораціями з українськими митцями та брендами. DTF Magazine розповідає найцікавіші факти про конструкцію, а також розшифровує деякі сенси, що були закладені в артпростір.
ФАКТИ
Ідея конструкції з контейнерів виникла у Слави Балбека 2011 року.
Рік по тому український архітектор зайнявся її проєктуванням і будівництвом. За першочерговим задумом, це мав бути багатофункційний і мобільний простір. Контейнери для його створення виготовили на Іллічівському судноремонтному заводі, а основу зібрали в Миколаєві. Однак невдовзі проєкт заморозили.
Проте реалізувати вдалося за 10 років за ініціативи команди don’t Take Fake.
don’t Take Fake викупили контейнери в попереднього приватного власника та запропонували Славі Балбеку приєднатися до створення MOT. Тож 10 років по тому Слава вже з власним архітектурним бюро повернувся до контейнерної конструкції, майже повністю перепланувавши початковий проєкт.
«Для мене це майже основна історія, — розповідає Слава в інтерв’ю DTF Magazine. — Якщо є нагода й ти можеш докласти зусилля, щоб довести справу до кінця, навіть коли цьому проєктові 10 років, то ти мусиш знайти в собі сили й не залишати недомовок».
7 місяців пішло на перетворення 27 контейнерів на повноцінний простір.
Приміщення оснащене автономними системами освітлення, опалення, вентиляції та водовідведення. Артпростір може повноцінно працювати в разі тривалих відключень світла, а одночасно там може перебувати до 100 людей.
«MOT — це спроба зафіксувати плинність життя та часу в мистецтві, а також показати його невизначеність і водночас підтримати бажання в усіх, хто залишається в Україні, продовжувати жити, створювати та виборювати», — розповідає команда don’t Take Fake.
Конструкція та простір всередині вплинули на формування експозиції. Куратор планував експозицію завдяки 3D-моделі MOT.
«Мене захопила ідея створювати культурний простір у контейнерах, щоб він міг мандрувати світом», — розповідає в інтерв’ю DTF Magazine куратор виставки Фабріс Бусто. Він прихильник ідеї мобільності й вірить, що «мистецтво сприяє мобільності розуму, душі та тіла».
За словами Фабріса, простір — важлива початкова точка, адже правильний простір посилює предмети мистецтва: «Багато митців протягом моєї кар’єри повторювали мені, що місце виставки може змінити все. Роботи можуть бути не надто видатними, та якщо вони пасують до простору, якщо куратор використав відповідне освітлення і правильно розташував предмети мистецтва, він створить чудову виставку».
Тому, готуючись до виставок, Бусто переконує, що завжди створює 3D-модель майбутньої експозиції, щоб розуміти, який вона матиме вигляд. «Ми маємо думати про місце, про його відвідувачів і одразу міркувати про те, що вони побачать найперше, що відчуватимуть, що відбуватиметься в них у головах, коли досліджуватимуть виставку».
СЕНСИ
В окремих модулях MOT стеля не перевищує 2,3 метра, що зберігає певне відчуття тиску та дискомфорту — те, що відчувають люди, переховуючись в укриттях під час повітряної тривоги. Натомість основний виставковий простір — це оупен-спейс заввишки близько чотирьох метрів, який навпаки дає відчуття свободи.
В окремих елементах інтер’єру MOT використали листову сталь з маріупольського заводу «Азовсталь» і металургійного комбінату імені Ілліча, які були знищені в боях за Маріуполь.
«У МОТ дійсно все створено з локальних продуктів, — каже Слава Балбек в інтерв’ю DTF Magazine. — Ми хотіли, щоб були матеріали з міст, які через Росію стали зоною бойових дій, — емоційно та енергетично важливі для нас матеріали. Як-от метал з «Азовсталі», Бахмута, крісла з розбомблених стадіонів. Там дуже багато меседжів, з якими ми працювали».
Тимчасовість — основна тема виставки MOT — проявляється і в архітектурній формі.
«Розробляючи MOT, ми прагнули вхопити саму суть плинності часу й постійної невизначеності, — розповідає команда balbek bureau в інстаграмі. Для цього ми будуємо виставковий павільйон з мобільних блоків — вантажних контейнерів, які уособлюють постійний рух».
Архітектура артпростору привертає увагу до сучасного мистецтва, і — навпаки.
За словами Балбека, один фактор підсилює інший. «Це вже така невеличка система, що простору немає, що він нульовий: там просто прямокутник, де можна здобути хоч якийсь досвід мистецтва, а тут якраз класний підсилювальний ефект, коли мистецтво привертає увагу до архітектури, дизайну, а дизайн та форма привертають увагу до мистецтва», — каже він.
І додає: «Власне, з MOT ситуація win-win, бо його можна буде перевозити, бо він саме тимчасовий і даватиме емоційний імпульс там, де цього найбільше потребуватимуть. Мобільність, те, що конструкцію можна швидко перевезти в будь-яку локацію, місто, країну, — одна з найголовніших особливостей концепту MOT».
Гнучкість контейнерної форми дає візуальний контраст між зовнішнім виглядом і внутрішнім наповненням.
Балбек каже, що, заходячи в простір, «ти бачиш зовсім інший вимір». «Ідея того, що там можна розмістити музей, ще раз підкреслює, наскільки контейнери гнучкі. Звісно, є технічні труднощі — розібрати, перевезти, змонтувати. Колосальні інженерні труднощі — збільшення висоти стелі, а ще розміщення всього так, щоб люди відчували комфорт, — додає Слава. — Тобто це цікаве і складне архітектурно-просторове рішення — як 10 років тому, так і тепер».
У проєкті MOT використано нетипове колірне рішення для конструкції з контейнерів.
Команда CREVV використала в айдентиці MOT яскраві рожевий, синій, зелений та глибокий сірий.
«Шукаючи колірне рішення, ми дивилися на контекст розміщення простору в середовищі сучасного міста, а також на первинну колірну палітру контейнерів, з яких зібрано простір „Модуля тимчасовості“, — розповідають CREVV в інтерв’ю DTF Magazine. — Контейнери зазвичай мають більш стримані кольори, а нам хотілося надати їм нетипового колірного оформлення, зробити їх більш помітними та нестандартними».
Ззовні на деяких контейнерах нанесено логотип MOT, у якому літера T (що, власне, й означає «тимчасовість») — акцентна деталь, яку виділили зеленим або рожевим кольором. Також CREVV хотілося, щоб айдентика була яскравим доповненням, зокрема в аспекті ландшафту міста: «Але в самому екстер’єрі багато білого для того, щоб конструкція не була занадто «весела» і не контрастувала з навколишнім середовищем».
